Керування ризиками. Ризик- менежмент. Ризик як економічна категорія. Причини виникнення ризиків. Інвестиційні ризики

менеджмент - це система керування ризиком і фінансами;

• ризик-менеджмент складається з керованої і керуючої підсистем;

•  той, хто володіє інформацією, володіє ринком. За інформацію треба платити;

•  не можна ризикувати багатьом заради малого, треба подумати про наслідки ризику;

•  засобу дозволу ризику: запобігання ризику, утримання, передача, зниження ступеня ризику;

•  прийоми зниження ступеня ризику: диверсифікованість, придбання додаткової інформації   про   вибір   і   результати,  лімітування, самострахування, страхування.

ВИ ЗМОЖЕТЕ:

•  скласти уявлення про роботу менеджера по ризику;

•  вибрати прийнятну стратегію ризику-менеджменту;

•  вибрати спосіб зниження ступеня ризику, прийнятний у даній ситуації;

• розрахувати ціну інформації, необхідної для зниження ступеня ризику.

3.6. Сутність і зміст ризику-менеджменту

Ризик - це фінансова категорія. На ступінь і величину ризику можна впливати за допомогою прийомів фінансового менеджменту й особою стратегії. У сукупності стратегія і прийоми утворять Механізм керування ризиком, тобто ризик-менеджмент.

В основі ризику-менеджменту лежать цілеспрямований пошук і організація роботи зі зниження ступеня ризику, мистецтво одержання і збільшення доходу (виграшу, прибутку) у невизначеній господарській ситуації. Кінцева мета ризику-менеджменту відповідає цільової функції підприємництва - одержанні найбільшого прибутку при оптимальному, прийнятному  для  підприємця  співвідношенні  прибутку і ризику.

Ризик-менеджмент являє собою систему керування ризиком і економічними, фінансовими, відносинами в процесі цього керування.

Ризик-менеджмент включає стратегію і тактику керування.

Під стратегією керування розуміються напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети, визначений набір правил і обмежень для ухвалення рішення. Нові цілі ставлять задачу розробки нової стратегії.

Тактика - це конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах. Її задача  - вибір оптимального рішення і прийнятних у даній ситуації методів і прийомів керування.

Об'єктом управління в ризику-менеджменті є ризик, ризикові вкладення капіталу й економічні відносини між суб'єктами, що хазяюють, у процесі реалізації ризику. До цих економічних відносин відносяться відносини між страхувальником і страховиком, позичальником і кредитором, між підприємцями (партнерами, конкурентами) і т.п.

Приклад. Маються два варіанти ризикового вкладення капіталу.

По першому варіанті очікується дістати прибуток 1 млн.грн. при імовірності 0,9. По другому варіанті очікується дістати прибуток 1,8 млн.грн. при імовірності 0,7. Зіставлення результатів двох варіантів показує, що по другому варіанті сума більше на 80%, а ймовірність її одержання нижче на 20%, чим у першому варіанті. Менеджер вибирає другий варіант, вважаючи, що він задовольняє його інтересам.

На практиці застосування правила оптимальної імовірності результату звичайно сполучиться з правилом оптимального коливання результату.

Коливання показників виражається їхньою дисперсією, середнім квадратичним відхиленням і коефіцієнтом варіації. З можливих рішень вибирається те, при якому імовірності виграшу і програшу для того самого ризикового вкладення капіталу мають невеликий розрив, тобто найменшу величину дисперсії, середнього квадратичного відхилення, варіації.

Приклад. Маємо два варіанти ризикового вкладення капіталу.  У першому  варіанті з імовірністю 0,6 можна одержати доход 1 млн.грн. і з імовірністю 0,4 (1 -0,6) одержати збиток 0,6 млн.грн. В другому варіанті з імовірністю 0,8 можна одержати доход 2 млн.грн. і з імовірністю 0,2 (1 - 0,8) одержати збиток у 1,5 млн.грн. Середній очікуваний доход складає по варіантах:

перший варіант                       

0,6 х 1 + 0,4 (- 0,6) = 0,36 млн.грн.;

другий варіант

0,8 х 2 + 0,2 (- 1,5) = 1,3 млн.грн.

На перший погляд більш дохідним є другий варіант, тому що при ньому прибутковість на 261% вище, ніж при першому варіанті

((1,3-0,36) / 0,36) 100%

Однак більш заглиблений аналіз показує, що перший варіант має визначені переваги перед другим варіантом, а саме:

1.  Менший розрив показників імовірності результатів.

Цей розрив у першому варіанті складає 0,2, або 50%

((0,6-0,4) / 0,4) 100%

в другому варіанті - 0,6 або 300%

((0,8-0,2) / 0,2) 100%.

2.  Незначний розрив імовірності виграшу, тобто одержання доходу.

Ймовірність одержання доходу в другому варіанті -0,8, а в першому варіанті - 0,6, тобто найменше на 25% (100 – (0,6/0,8)) 100.

3.   Менший  темп  зміни  імовірності  і  суми збитку в порівнянні з темпом зміни імовірності і суми доходу.

Так, у другому варіанті в порівнянні з першим варіантом при росту імовірності доходу з 0,6 до 0,8 (на 33%) тобто ((0,8-0,6) / 0,6)) 100 сума доходу зростає на 100% (з 1 до 2 млн.грн.). У той же час при зниженні імовірності збитку