Моделювання соціально-економічного розвитку міста. Прогнозування стану економічного об'єкту і зовнішнього середовища, в якому він знаходиться

Згідно з таблицею 1, авторами дослідження надане особисте бачення властивостей міста та їх прояв у поведінці системи.  Звернемо увагу, що перелічені принципи кваліфікації розташовані у порядку пріоритетності, дотримання якої при дослідженні  системи дозволяє поетапно та логічно розкрити різні аспекти системи «місто». Опис системи реалізується різними способами. Визначимо, що місто є організаційною системою, бо впив людини на керуючий процес має організуючий характер і обумовлює злиття суб’єкта та об’єкта управління. Окрім цього, сфера функціонування системи «місто» соціально-економічна. Отже, місто відноситься до складних організаційних соціально-економічної системи (далі – організаційно-економічна система).

Враховуючи складність системи «місто», скористаємось макроскопічним методом вивчення систем як цілого. Необхідно дослідити систему як процес з даними об'єктами, властивостями і зв'язками [11, с. 25].  Візьмемо до  уваги  також властивості функціонування організаційно-економічних систем, що виходять з присутності активного елементу в системі (людина):

1.  синергічність (мультиплікативність), що провокує при тенденції однонаправленості дій в підсистемах посилення (множенню) кінцевого результату функціонування міста в цілому;

2.  наявність обмежень, що визначається певними ресурсами (елементами і їх властивостями) і характерними структурними зв'язками;

3.  нестаціонарність системи - мінливість окремих параметрів системи, стохастичність та формування варіантів поведінки;

4.  самоорганізація, як здатність змінювати структуру та спосіб функціонування, і тим компенсувати збурювальні впливи, що, при взаємодії з зовнішнім середовищем, виявляється в зниженні ентропії та можливого розвитку системи;

5.  тенденція до рівноваги, як здатність міста компенсувати окремі збурювальні впливи та перешкоди, що порушують звичне функціонування  й повертатись до сталого стану;

6.  прогресуюча систематизація, при якій в функціонуванні міста йде посилення існуючих відносин між частинами та розвиток відносин між частинами, раніше не зв'язаних між собою;

7.  прогресуюча централізація,при котрій система розвивається так, що одна її частина бере на себе функції центрального управляючого органу;

8.  здатність і прагнення до цілеутворення та цілереалізації в середині системи на відміну від закритих (казуальних) систем, яким цілі задаються ззовні.

Далі застосуємо метод синтезу, який дасть змогу з декількох властивостей сформувати одну більш об’ємну. Такі властивості міста, як здатність відновлювати, змінювати свою структуру, щоб компенсувати збурювальні впливи та перешкоди, в результаті повертатись до початкового  сталого поводження, формують  адаптивність системи. Отже, адаптацію можна трактувати як здатність системи виявляти поведінку, направлену на реалізацію певної цілі у середовищі, в якому відбуваються некотролювані зміни.  

Перераховані особливості функціонування міста мають суперечливий характер, що створює одночасно позитивні і негативні моменти у процесі управління системою. Приведені ознаки, що об'єктивно властиві соціально-економічним системам з активними елементами, значно впливають на  функціонування і розвиток складних систем. Саме цим обумовлюється принципова обмеженість формалізованого опису системи «місто» при розгляді процесу функціонування, управління, розвитку  системи. У наведеному описі системи виявлені найбільш суттєві властивості міста, отримано  перші результати динамічного опису, тому перейдемо до наступного етапу аналізу.

Як зазначено раніше,організаційно-економічна система здатна змінювати структуру, що обумовлює мінливість окремих параметрів системи, стохастичність та формування варіантів поведінки. Упорядковує всю множинність станів міста (варіантів поведінки) ціль