Перехрестя 3.
Розв’язок.
Для оцінки складності перехрестя потрібно визначити усі конфліктні точки, які мають місце.
відхилення – 3 точки
Перехрестя 1. злиття – 3 точки перетин – 3 точки
відхилення – 8 точок
Перехрестя 2. злиття – 8 точок перетин – 16 точок
відхилення – 4 точки
Перехрестя 3. злиття – 4 точки перетин – 11 точок
Для порівняльної оцінки складності і потенційної небезпеки транспортних вузлів використовують різноманітні системи умовних показників (оціночних балів). Одна з них пропонує оцінку за показником складності транспортного вузла виходячи з того, що відхилення оцінюють 1, злиття – 3 та перетин 5 балами:
m = no + 3nc + 5nп де no – кількість точок відхилення;
nc – кількість точок злиття;
nп – кількість точок перетину.
Для першого перехрестя: m = 3+3×3+5×3= 27
Для другого перехрестя: m = 8+3×8+5×16= 112
Для третього перехрестя: m = 4+3×4+5×11= 71
Література: [10], c. 119.
Задача 11
Розрахувати потік насичення для випадку руху в прямому напрямі по дорозі з поздовжнім ухилом за наступних вихідних даних:
- ширина проїзної частини дороги в даному напрямі руху В = 7,5 м;
- рух не каналізовано;
- величина поздовжнього ухилу (спуск) α = 20‰;
- дорожні умови – добрі.
Рішення
1. Визначаємо потік насичення за емпіричною формулою [12]:
Мн = 525•В
де В – ширина проїзної частини, м.
Мн = 525•7,5 = 3937,5 од/год.
2. Коригуємо потік насичення в залежності від повздовжнього ухилу та дорожніх умов[12]:
Мнк = 3937,5 • 1,06 • 1,2 = 5008,5 ≈ 5008 од/год.
Визначити ширину нерегульованого пішохідного переходу та вибрати вид дорожньої розмітки та дорожніх знаків для його позначення, якщо розрахункова інтенсивність пішохідного руху через дорогу складає Nп = 1200 піш./год.
Рішення
1. Ширина пішохідного переходу, що розмічається, визначається з урахуванням інтенсивності пішохідного руху з розрахунку 1 м на кожних 500 пішоходів за годину, але не менше ніж 4 м. На нерегульованому пішохідному переході, якщо його ширина менше ніж 6 м, слід застосовувати розмітку 1.14.1 [13]. В даному випадку ширина пішохідного переходу приймається рівною 4 м, та позначається відповідною розміткою 1.14.1.
Перелік посилань.
1. Анохин В.И. Отечественные автомобили.–М:Машиностроение,1977–670 с.
2. Вишняков Н.Н. и др. Автомобиль. Основы конструкции.–М.: Машиностроение, 1986.– 304 с.
3. Пузанов А.Г. Описательный курс автомобиля.–М.:Машиностроение, 1986.–288 с.
4. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Кн. 2.: Підручник.- К.: Вища школа, 1994.– 383 с.
5. Гохман Р.А., Визгалов В.М., Поляков М.П. Пересечения и примыкания автомобильных дорог. – М.: Транспорт, 1977. – 306 с.
6. Лобанов Е.М. Транспортная планировка городов: Учебник для ВУЗов. – М.: Транспорт, 1990. – 240 с.
7. Галаса П.В., Кисельов В.Б., Куйбіда А.С., Лахно Ю.О., Надгорний Г.М. Експертний аналіз дорожньо-транспортних пригод. – К.: «Експерт-Сервіс», 1995. – 193 с.
8. Вахламов В.К. Автомобили. Эксплуатационные свойства. Учебник.-М.: Академия, 2005.- 240 с.
9. Литвинов А.С., Фарабин Я.Е. Автомобили, Теория эксплуатационных свойств.- М.: Машиностроение, 1989.- 240 с.
10. Клинковштейн Г.И. Организация дорожного движения – М.: Транспорт, 1982 – 239 с.
11. Самойлов Д.С., Юдин В.А., Рушевский П.В. Организация и безопасность городского движения. Учебник для вузов. – М.: Высш. школа, 1981. – 256 с.
12. Кременец Ю.А., Печерский М.П. Технические средства регулирования дорожного движения. – М.: Транспорт, 1981. – 252 с.
13. Методичні рекомендації по застосуванню дорожніх знаків, дорожньої розмітки та маршрутному орієнтуванню. –К.: МВС України НДЦ БДР, 2004. –165с.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.