Обробка матеріалів на верстатах та автоматичних лініях. Ефективність виробництва, його технічний прогрес, якість продукції, страница 7

-  лиття (для деталей малої та середньої ваги - машинне формування; лиття в металічні форми (кокіль); лиття під тиском, електрошлакове лиття;

-  гаряче штампування в закритих штампах на горизонтально-кувальних машинах, на гідравлічних пресах.

Для масового виробництва використовують такі види заготівок:

-  точні види лиття (під тиском, відцентрове, у кокіль, машинне формування, за виплавленими моделями);

-  холодне та гаряче штампування (у закритих багаторівчакових штампах);

-  спеціальні профілі холодного та гарячого прокату;

-  прогресивні види заготівок (з порошкових матеріалів, пластмас).

Первинна обробка заготівок (перед обробкою на металообробних верстатах):

-  обробка відливків - видалення ливників, задирків, очищення кірки лиття, термічного пилу, термічна обробка (ТО), хіміко-термічна обробка (ХТО) при необхідності;

-  обробка поковок - видалення окалини, облою (галтування, дробоструменева обробка, правлення на гідравлічних пресах), ТО (відпалювання, нормалізація або покращання);

-  обробка прокатного матеріалу - правлення на пресах, правильних верстатах, різання (на привідних ножівках; дискових, стрічкових пилках; токарних, фрезерно-відрізних верстатах; прес-ножицях; різання листового матеріалу та елементів металоконструкцій киснево-ацетиленовими пальниками.

Вибрати  заготівку означає:

-  встановити спосіб її отримання;

-  визначити припуски  на обробку кожної поверхні деталі;

-  розрахувати розміри на всі  поверхні заготівки;

-  визначити допуски на неточність виготовлення поверхонь заготівки (допуски на розміри заготівлі та припуски на механічну обробку визначають за ГОСТами:

для чавунного лиття                              - ГОСТ 1855-55

для  сталевого лиття                              - ГОСТ 2009-89    для  прокату                                           - ГОСТ 2590-89

для поковок, виготовлених на пресах - ГОСТ 7062-89

для  стальних штампованих поковок - ГОСТ 7505-89).

При  виборі  заготівки необхідно прагнути до того, щоб форма і розміри її наближалися до форми й розмірів деталі.

Для остаточного прийняття  рішення  доцільно зробити  зіставлення техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) двох можливих способів отримання заготівки - запропонованого для курсового проекту з  існуючим на заводі (з метою вибору оптимального).

При цьому, для обґрунтування заводської заготівки використовуються техніко-економічні показники процесу отримання заготівок на  заводі: собівартість. коефіцієнт  використання металу, тобто КВМ (коефіцієнт використання матеріалу), трудомісткість та продуктивність  на окремих операціях.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) вибору заготівки.

Для економічного обґрунтування необхідно:

-  підібрати два можливі варіанти заготівлі;

-  визначити розміри заготівок (з припусками на обробку);

-  виконати ескізи обох варіантів заготівок;

-  проставити розміри заготівель з допусками на виготовлення;

-  визначити об’єм заготівок, розділити їх площу (умовно) на прості фігури;

-  визначити маси заготівок обох варіантів шляхом множення по черзі об’ємів заготівок (по кожному варіанту) на густину матеріалу заготівок;

-  визначити витрати матеріалу для обох варіантів заготівок;

Технологічні витрати (відходи при механічній обробці металів по різним видам заготівок від чистої маси деталей) у середньому для: виливків (чавунних, стальних, бронзових) - 15-20%;

вільного кування  - 15-40 %;

об’ємного гарячого штампування - 10 %;

прокату (сталі) - 15%.

-  визначити коефіцієнт використання матеріалів, за двома варіантами;