Обробка матеріалів на верстатах та автоматичних лініях. Ефективність виробництва, його технічний прогрес, якість продукції, страница 5

Маса деталі, кг

Величина річної програми випуску, шт

Одиничне

Д. серійне

С. серійне

К. серійне

Масове

< 1,0

< 10

10…2000

1500…100000

75000…200000

>200000

1,0…2,5

< 10

10…1000

1000…50000

50000…100000

>100000

2,5…5,0

< 10

10…500

500…35000

35000…75000

>75000

5,0…10,0

< 10

10…300

300…25000

25000…50000

>50000

>10,0

< 10

10…200

200…10000

10000…25000

>25000

Для серійного виробництва визначають розмір партії деталей, що запускаються у виробництво одночасно:

                                                ,                                         (5.1)

де   - кількість деталей одного найменування та розміру в річному об’ємі випуску, шт.;

 - необхідний запас заготівок на складі (для великих деталей

дні, середніх - днів, дрібних - днів);

- число робочих днів у році (дні, при двох днях відпочинку на тиждень та тривалості робочої зміни 8 годин).

Величина партії запуску округляється в більшу сторону у залежності від конкретних виробничих умов. Вона повинна бути кратною річному об’єму випуску і рівною або кратною розміру виробничої партії. Доцільно мати величину партії рівну розмірам змінного завдання.

Визначення типу виробництва можна проводити за коефіцієнтом закріплення операцій

                                      ,                              (5.2)

де   - річний фонд робочого часу, год. При двохзмінній роботі

год.;

 - ККД процесу, ;

 - кількість верстатів на дільниці;

 - штучний час на виготовлення однієї деталі, год.;

 - річна програма випуску, шт.

5.2.5   Аналіз технологічності конструкції деталі і проробка деталі

на технологічність

Оброблюваність матеріалу деталі різанням. Вплив хімічних елементів на оброблюваність. Застосування термічної обробки для покращення оброблюваності.

Технологічність форми деталі з погляду отримання заготівки. Залежність експлуатаційних властивостей деталі від способу отримання заготівки. Приближення форми заготівки до форми деталі. Визначення вихідного профілю для отримання заготівки. Технологічність отримання заготівки.

Технологічність форми деталі з погляду  обробки на верстаті. Складність обробки поверхонь. Уніфікація поверхонь. Можливість застосування стандартного ріжучого інструмента, доступність для обробки. Відповідність точності розмірів, форми, якості поверхонь і точності взаємного розташування їх між собою економічній точності й шорсткості, а також можливість досягнення їх на наявному обладнанні. Навести ескіз, на якому вказати усі оброблювані поверхні.

Перевірити оброблювану деталь на жорсткість. З’ясувати зручність транспортування та автоматичного завантаження в зону обробки.

Технологічність розміщення розмірів, допусків і шорсткості поверхні. Навести таблицю відповідності точності і шорсткості робочих поверхонь.

Таблиця 5.2 - Розміри, точність та шорсткість поверхонь деталі

Номер

поверхні

Номінальний розмір

Шорсткість

Точність

Співвідношення

Уніфікація

Провести аналіз технологічності базових поверхонь деталі.

Провести кількісний аналіз технологічності конструкції деталі: