Допоміжні (ділильні або поворотні) елементи призначені для точної зміни положення оброблюваної поверхні заготівки відносно різального інструмента, страница 2

                       .                 (5.92)

Для рис. 5.12, г  при одночасному розточуванні двох отворів.

Умова рівноваги:

;

                                                                                  (5.93)

Береться більше значення .

5.10.3   Основні розрахункові залежності затискних пристроїв

Розглянемо найбільш розповсюджені конструктивні схеми затискних пристроїв та основні розрахункові залежності (рис. 5.13)

-  гвинтовий затискач застосовують як самостійний затискний пристрій з ручним закріпленням, а також у поєднанні з важільним механізмом (прихоплювачем)

Рисунок 5.13 – Схеми затискних пристроїв

         ,     (5.94)

де    - середній радіус різьби;

 - кут підйому різьби;

 - зведений кут тертя;

 - коефіцієнт тертя;

 - діаметр опорної поверхні гайки;

 - діаметр різьби.

Гвинтові затискачі продуктивні, алі не забезпечують постійної затискної сили.

-  ексцентрикові затискачі - швидкодіючі, але програють гвинтовим у силі затискання.

Момент для забезпечення сили закріплення:

                         ,                    (5.95)

де    - радіус круга тертя цапфи; ;

 - коефіцієнт тертя в цапфі;

 - радіус цапфи;

 - ексцентриситет ексцентрика ();

 - зазор для встановлення заготівки під ексцентрик

(мм);

 - допуск на розмір заготівки, мм;

- жорсткість затискного пристосування, кгс/мм;

 - кут повороту ексцентрика від початкового положення, град.;

 - радіус кулачка (із умови самогальмування ).

Стандартні ексцентрики є самогальмівними.

-  клиновий затискач - використовують як проміжну ланку в комбінованих пристосуваннях. Вони компактні та прості у виготовленні:

                                      ,                       (5.96)

де    - кут клина;

,  - кути тертя (по 0,1).

-  важільний затискач застосовують у поєднанні з іншими елементарними затискачами.

Сила  на штоку:

                         ,       (5.97)

де    , - плечі прихоплювача;

- радіус круга тертя цапфи: .

-  гвинтовий прихоплювач являє собою поєднання важеля та гвинтового механізму.

Сила притискування  розраховується за формулою:

                                          ,                              (5.98)

де    - сила затискування важеля гайкою (визначається із розрахункових залежностей для гвинтового затискного пристосування).

6   ЗАХИСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

6.1   ГРАФІК ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ

Якість виконання курсових проектів залежить від правильного розподілення часу, відведеного на курсове проектування. Кожна частина і окремі питання мають свою специфіку і складність виконання.

Таблиця 6.1 – Графік об’єму робіт

Етап роботи

Об’єм роботи, %

Отримання завдання на курсове проектування ВСТУП 1   ХАРАКТЕРИСТИКА І АНАЛІЗ ОБ’ЄКТА ВИРОБНИЦТВА 1.1   Характеристика машини 1.2   Опис конструкції і роботи вузла 1.3   Опис і характеристика деталі 1.4   Обґрунтування і технологічна характеристика прийнятого в проекті типу виробництва 1.5   Аналіз технологічності конструкції деталі і проробка деталі на технологічність 2   ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ОТРИМАННЯ ЗАГОТІВКИ 3   ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ ДЕТАЛІ 3.1   Аналіз існуючого технологічного процесу і проектування оптимального варіанту технологічного процесу обробки  деталі 3.2   Опис і обґрунтування операцій технологічного процесу 4   ВИЗНАЧЕННЯ ПРИПУСКІВ НА ОБРОБКУ І ОПЕРАЦІЙНИХ РОЗМІРІВ ДЕТАЛІ 4.1   Визначення припусків і розмірів розрахунково-аналітичним методом

- 0,5 1.0 1,0 1,0 2,0 2,0 5,0 2,5 5,0 8,0

Продовження таблиці 6.1