Визначення річної програми запуску деталей. Норма підготовчо-заключного часу на партію

4 ВИРОБНИЧА ЧАСТИНА

4.1 Визначення річної програми запуску деталей

Річна програма запуску розраховується на основі річної програми випуску з урахуванням можливих технологічних витрат на налагоджування та зміну обсягу  задела на початок і кінець року. Початкову програму треба визначити за формулою:

N_з = , де N_з – програма запуску шт/рік;

Nв – програма випуску шт/рік;

α – відсоток технологічних витрат (α=0,5-1,5%)

4.1.1 Розрахунок партії деталей

На практиці частіше вживається наступний метод розрахунку партії деталей. Визначається попередній мінімальний (технологічний) розмір партії деталей за формулою:

N_min= , де Т_пз – норма підготовчо-заключного часу на партію, (хв)

Т_шт – норма часу на операцію, (хв)

К₁ – коефіцієнт виконання норм виробітку (К1: 1 – 1,1)

К₂ – коефіцієнт допустимих витрат часу на підготовчо-заключну працю, значення якої коливається в межах 0,03 ... 0,10 в залежності від виду обладнання (для верстатного обладнання 0,05 ...0,06)

Величини Т_пз і Т_шт приймаються по тій операції, на якій їх відношення найбільше.

Розмір N_min корегується за обчисленням вигідності планування їх організації виробництва:

û  партія повинна бути однакова або кратна місячному обсягу випуску запуску) N_міс = N_з/n                                                       

û  не менш добової або хочаб змінної виробки

Nзм = Nз/n*2;                         

Прийнявши розмір так званої нормативної партії деталей визначають кількість партій та період запуску партії деталей даного найменування.

Кількість партій у запланованому періоді визначається по формулі:

û  у продовженні року ;

û  у продовженні місяця .

Для більш високої продуктивності праці доцільні наступні періоди запуску: місячний (працюючі дні місяця, наприклад 23, 24 та інші), тижневий (5 днів), двотижневий (10 днів).

Усі розрахунки зводимо до таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Визначення нормативної величини партії деталей

Найменування	Формула та розрахунок	Результат
Річний запуск деталей		20200
Місячний запуск заданих деталей		1683
Нормативний розмір партії деталей		158
Запуск деталей за добу		81
Змінний запуск деталей		40
Оптимальна партія деталей		158
Чисельність партій за рік		128
Чисельність партій за місяць		10

Др- кількість робочих днів у 2006 році згідно Листа Мін.труда та соціальної політики України від 4.10.2005. № 7881/0/14-05/036-15- 250 днів

.

4.2 Визначення необхідної кількості обладнання і коефіцієнтів його використання. Графік використання обладнання

4.2.1 Визначення річного фонду часу роботи обладнання і робітників

По нормам технічного проектування номінальний фонд часу F_н складає:

û 

(Визначити за режимом роботи підприємства)

при однозмінній праці –

û  при двозмінній праці   – ефективний річний фонд часу визначається за формулою:

, рік,                                                         де α - % планових витрат робочого часу (ремонт і налагоджування обладнання та інше) приймається:

û  для великих верстатів – 6...10 %

û  для середніх верстатів – 2...5 %

û  для дрібних верстатів – 2...4 %

û  для автоматичних ліній – 10...12 %

Прийняти F_еф.р. = 3870 год.

Ефективний фонд виробничого часу одного робітника уявляє собою номінальний фонд часу за відрахуванням часу плануємих цілоденних невиходів на роботу та внутризмінних втрат. Час планових невиходів складає 10...13 %.

, рік,                                      де β – % планових витрат фонду робочого часу;

F_н – номінальний фонд часу робочого.

На 2006 рік  Fэф.=  1995 год.

4.2.2 Визначення необхідної кількості обладнання та робочих місць згідно обраної форми організації виробництва

Щоб виконати розрахунки по визначенню кількості обладнання і числа працюючих, треба знати загальний обсяг робіт на дільниці, тобто працемісткість річної програми.

побудувати графік завантаження обладнання.

У серійному виробництві кількість верстатів С_р на дільниці по кожному типу обладнання розраховується по формулі:

С_р = ,                                                                    де С_р – розрахункова кількість верстатів, шт;

Т – річний обсяг праці, н. ч. (трудомісткість);

F_еф – ефективний фонд виробничого часу обладнання, годин;

К_вн – коефіцієнт виконання норм.

Для приклада виконати 1 – 2 розрахунки, а останні занести до таблиці 4.2. Прийнята кількість верстатів С_пр береться більш ціле число. Коефіцієнт використання обладнання визначається за формулою:

К_в = ;           Кв₀₀₅  =0,84  : 1 =0,84                                    

Середній коефіцієнт використання обладнання розраховується за формулою:

К_в.сер = . Кв.сер. = 11,47 : 14=0,82                        

Усі розрахунки зводимо до таблиці 4.2.

На підставі даних таблиці 4.1 будуємо графік завантаження обладнання на дільниці.

Після визначення розрахованої і прийнятої кількості верстатів складається  відомість обладнання в таблиці   4.3,та відомість транспортних засобів в таблиці 4.4.