Визначення річної програми запуску деталей. Норма підготовчо-заключного часу на партію

4 ВИРОБНИЧА ЧАСТИНА

4.1 Визначення річної програми запуску деталей

Річна програма запуску розраховується на основі річної програми випуску з урахуванням можливих технологічних витрат на налагоджування та зміну обсягу  задела на початок і кінець року. Початкову програму треба визначити за формулою:

N_з = , де N_з – програма запуску шт/рік;

Nв – програма випуску шт/рік;

α – відсоток технологічних витрат (α=0,5-1,5%)

4.1.1 Розрахунок партії деталей

На практиці частіше вживається наступний метод розрахунку партії деталей. Визначається попередній мінімальний (технологічний) розмір партії деталей за формулою:

N_min= , де Т_пз – норма підготовчо-заключного часу на партію, (хв)

Т_шт – норма часу на операцію, (хв)

К₁ – коефіцієнт виконання норм виробітку (К1: 1 – 1,1)

К₂ – коефіцієнт допустимих витрат часу на підготовчо-заключну працю, значення якої коливається в межах 0,03 ... 0,10 в залежності від виду обладнання (для верстатного обладнання 0,05 ...0,06)

Величини Т_пз і Т_шт приймаються по тій операції, на якій їх відношення найбільше.

Розмір N_min корегується за обчисленням вигідності планування їх організації виробництва:

û  партія повинна бути однакова або кратна місячному обсягу випуску запуску) N_міс = N_з/n                                                       

û  не менш добової або хочаб змінної виробки

Nзм = Nз/n*2;                         

Прийнявши розмір так званої нормативної партії деталей визначають кількість партій та період запуску партії деталей даного найменування.

Кількість партій у запланованому періоді визначається по формулі:

û  у продовженні року ;

û  у продовженні місяця .

Для більш високої продуктивності праці доцільні наступні періоди запуску: місячний (працюючі дні місяця, наприклад 23, 24 та інші), тижневий (5 днів), двотижневий (10 днів).

Усі розрахунки зводимо до таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Визначення нормативної величини партії деталей

.

4.2 Визначення необхідної кількості обладнання і коефіцієнтів його використання. Графік використання обладнання

4.2.1 Визначення річного фонду часу роботи обладнання і робітників

По нормам технічного проектування номінальний фонд часу F_н складає:

û 

û  при двозмінній праці   – ефективний річний фонд часу визначається за формулою:

, рік,                                                         де α - % планових витрат робочого часу (ремонт і налагоджування обладнання та інше) приймається:

û  для великих верстатів – 6...10 %

û  для середніх верстатів – 2...5 %

û  для дрібних верстатів – 2...4 %

û  для автоматичних ліній – 10...12 %

Прийняти F_еф.р. = 3870 год.

Ефективний фонд виробничого часу одного робітника уявляє собою номінальний фонд часу за відрахуванням часу плануємих цілоденних невиходів на роботу та внутризмінних втрат. Час планових невиходів складає 10...13 %.

, рік,                                      де β – % планових витрат фонду робочого часу;

F_н – номінальний фонд часу робочого.

На 2006 рік  Fэф.=  1995 год.

4.2.2 Визначення необхідної кількості обладнання та робочих місць згідно обраної форми організації виробництва

Щоб виконати розрахунки по визначенню кількості обладнання і числа працюючих, треба знати загальний обсяг робіт на дільниці, тобто працемісткість річної програми.

побудувати графік завантаження обладнання.

У серійному виробництві кількість верстатів С_р на дільниці по кожному типу обладнання розраховується по формулі:

С_р = ,                                                                    де С_р – розрахункова кількість верстатів, шт;

Т – річний обсяг праці, н. ч. (трудомісткість);

F_еф – ефективний фонд виробничого часу обладнання, годин;

К_вн – коефіцієнт виконання норм.

Для приклада виконати 1 – 2 розрахунки, а останні занести до таблиці 4.2. Прийнята кількість верстатів С_пр береться більш ціле число. Коефіцієнт використання обладнання визначається за формулою:

К_в = ;           Кв₀₀₅  =0,84  : 1 =0,84                                    

Середній коефіцієнт використання обладнання розраховується за формулою:

К_в.сер = . Кв.сер. = 11,47 : 14=0,82                        

Усі розрахунки зводимо до таблиці 4.2.

На підставі даних таблиці 4.1 будуємо графік завантаження обладнання на дільниці.

Після визначення розрахованої і прийнятої кількості верстатів складається  відомість обладнання в таблиці   4.3,та відомість транспортних засобів в таблиці 4.4.