Визначення припусків на обробку і операційних розмірів деталі. Серійне й одиничне виробництво, страница 2

-  у графу «Елементи припусків» заносять величину мікро нерівностей Rz і глибину дефектного поверхневого шару Т на заготівку і на всі операції в технологічній послідовності в залежності від методу обробки, а величину погрішностей установки заготівки на виконуваній операції визначають за таблицею або роблять розрахунок по формулах;

-  сумарне значення відхилень  розраховують аналітичним методом, значення розрахунку заносять у графу таблиці;

Інші значення проміжних припусків і розмірів заносять у таблицю після розрахунків.

Графи проміжних розмірів  і  визначають і заповнюють від остаточних проміжних розмірів до розмірів заготівки.

5.5.1.1  Розрахунок припусків при виготовлені деталей з прокату

Гладкі, східчасті вали й інші аналогічні деталі виготовляють із прокату підвищеної або звичайної точності. Методи обробки заготівок ведуть відповідно до ступеня точності прийнятого прокату. Для східчастих валів розрахунок припусків і граничних розмірів ведуть за ступенями з найбільшим діаметром, а при їхній рівності по ступені, до якого пред’являють високі технічні вимоги по точності, якості поверхні, відхиленню розташування.

Сумарні відхилення розташування прокату визначаються за формулою

                                            ,                            (5.32)

де    - величина відхилення розташування (місцева або загальна), мкм;

 - величина відхилення розташування заготівки при центруванні, мкм.

Величину відхилення розташування (місцеву) прокату  визначають:

-  при консольному кріпленні        ;               (5.33)

-  при установці в центрах             ,             (5.34)

де    - величина питомого відхилення розташування, мкм/мм;

 - відстань від перетину, для якого визначають величину відхилення розташування до місця кріплення заготівки, мм.

При консольній обробці заготівки , а при обробці в центрах  (L - загальна довжина заготівки, мм).

Величина відхилення розташування заготівки при зацентруванні

                                            ,                         (5.35)

де   - допуск на діаметр базової поверхні заготівки, використаний при центруванні, мм.

Величина залишкового сумарного відхилення розташування заготівлі після виконання переходу (операції)

                                           ,                                (5.36)

де    - коефіцієнт уточнення (табл. 5.9);

- сумарні  відхилення розташування заготівки, мкм.

При обробці отворів плаваючим інструментом сумарні відхилення розташування ним не виправляються, тому в подальших розрахунках він не бере участь.

Погрішність установки на заготівку

                                          ,                                (5.37)

де    - погрішність базування, мкм;

 - погрішність кріплення заготівки, мкм.

При сполученні технологічної й вимірювальної баз погрішність базування , тому необхідно прагнути (коли це можливо) бази сполучати.

Таблиця 5.9 – Значення коефіцієнта уточнення

Вид заготівки	Технологічний перехід
Калібрований прокат	Після обточування: -  одноразового -  дворазового Після шліфування: -  обдирного -  чистового	0,06 0,02 0,06 0,04
Гарячекатаний прокат, штамповка, відливка	Після обточування: -  чорнового і одноразового -  напівчистового -  чистового	0,06 0,05 0,04

При базуванні в центрах погрішність установки в радіальному напрямку

                                          ,                                    (5.38)

де    - допуск на діаметральний розмір заготівки, мм.

Деформацію заготівок при затискній силі, спрямованій перпендикулярно оброблюваної поверхні, для чорнових заготівок приймають 100-150 мкм, після чорнової обробки 50-65 мкм, після чистової обробки 10-15 мкм.

При закріпленні заготівок у пристосуваннях лещатного типу погрішність закріплення

                                                ,                                (5.39)

де   - коефіцієнт, що залежить від характеристики поверхонь, що сприймають силу затиску; для поверхонь до обробки