Побудова ріжучого інструмента на ЕОМ з використанням AutoCAD

Страницы работы

Содержание работы

4.3 Побудова ріжучого інструмента на ЕОМ з  використанням AutoCAD

  Система AutoCAD це—універсальна система автоматичного проектування, вона є найбільш розповсюдженою програмою графічної системи автоматичного проектування в промисловості—76% користувачів працюють в AutoCAD. Вона володіє ефективною структурою ведення діалогу с користувачем за допомогою деяких меню: головного, екранного, падаючого та ін.

Створення креслення в AutoCAD можна розбити на два етапи: підготовчі дії та особисто креслення. На першому етапі необхідно:

1.  Задати формат креслення ;

2.  Задати прив’язки графічного маркера до вузлів;

3.  Встановити режими виводу на екран координуючої сітки;

4.  Встановити масштаб;

5.  Здійснити назви шарів;

6.  Вибрати формат. 

Для побудови графічного зображення різця була використана система Auto CAD. Креслення у Auto CAD будується з набору графічних примітивів.

Для  обробки  зовнішніх  поверхонь деталі типу вала використовується різець  2110-0325 тип 2 ГОСТ 23076-78.

Конструкція різця складається з:

1-державка;

2-ріжуча пластина;

3-стружколом;

4-опорна пластина;

Різець з механічним кріпленням багатогранної непереточуємої пластини є прогресивний різальний інструмент. За рахунок швидкої зміни пластини даний різець  скорочує  допоміжний час, а також і собівартість обробки. Використання багатогранних твердосплавних  непереточуємих пластин  забезпечує: підвищення  стійкості на 20-25% від напаяних, можливість підвищення режимів різання за рахунок простати відновлення ріжучих властивостей багатогранних пластин шляхом  їхнього повороту, скорочення витрат на інструмент у 2-3 рази, скорочення інструментального господарства.

Нижче представлені основні команди, що використовуються при проектуванні різця в AutoCAD.

AutoCAD-це автоматизована система графіки. Ця система  призначена для створення будь-яких креслень, або  малюнків. AutoCAD може користуватись будь-який фахівець, що працює з технічною графікою. Креслення в даній системі це файли, що вміщають графічне зображення в спеціальному  форматі. У AutoCAD убудована програмна мова  LISP , за допомогою якого також можна створювати свої власні примітиви. Створення креслення можна відобразити на принтері, чи  графобудівнику плотері.

Будь-який малюнок в AutoCAD створюється у масштабі 1:1, а потім масштабується, при необхідності. Для визначення точних координат використовують наступні команди:

SNAP—прив’язка координат до вузлів невидимих точок

OSNAP—прив’язка координат до різноманітних точок вже створених об’єктів прив’язки.

Для зручності в AutoCAD використовують сітку, яка накладається поверх креслення, при цьому використовують команду GRID. Шагова прив’язка, та режим відображення встановлюються у діалоговому вікні Сервіс—Режими малювання.

Для роботи над кресленням необхідно запустити АutoCAD ЕХЕ, після цього на екрані з'явиться  основне меню, де ми можемо вибрати вид роботи : створення нового малюнка, редагування вже існуючого на диску, чи відновлення стертого або вихід із програми.

Будь-яке креслення повинне мати свій формат (210х297). У AutoCAD  формат задається командою  LIMITS, де вводяться координати  лівих нижніх і правих  верхніх кутів креслення. Для зручності роботи в AutoCAD існує внутрішня  і координатна сітка. За допомогою команди SNАP до внутрішньої сітки прів’язується графічний маркер. Для спрощення роботи з кресленням різноманітні елементи побудови , такі як: штрихування, допоміжні побудови, обвідку , для зручності доцільно виконувати в різноманітних прошарках за допомогою команди LAYER . У кожному  прошарку є можливість установити свій колір і тип ліній. Кожний прошарок повинний мати своє індивідуальне ім’я і може бути відключений, заморожений або блокованим, що дозволяє зробити прошарок невидимим, або виключити можливість його редагування чи друкування. Для роботи в прошарку його необхідно зробити поточним за допомогою опцій SET. У кресленні використовувалися такі прошарки:

1.0  –прошарок головних побудов;

2.OSI – побудова осей координат;

3.RAZM – розмір   об’єктів;

4.POST—прошарок  додаткових побудов;

5.OSN—прошарок  побудов обвідки;

Похожие материалы

Информация о работе