Правові основи безпеки підприємницької діяльності. Проблеми законодавчого забезпечення безпеки підприємництва, страница 4

Слід зазначити, що зазначена постанова фактично перекреслює всі досягнення українського законодавства в питаннях захисту секретної інформації підприємців. По-перше, велика частина перерахованих вище зведень є об'єктом полювання промислових шпигунів і в розвитих країнах вважається секретною. По-друге, ця постанова зобов'язує підприємця надавати вищевказану інформацію всім юридичним особам. Таким чином, потенційному шпигунові для одержання важливої інформації про фірму досить лише зареєструвати фіктивне підприємство і надіслати запит.

Аналогічна ситуація має місце у всіх країнах СНД, крім Білорусії, у законах якої немає згадування про що-небудь подібному. Законодавством України деклароване право підприємства мати секретну інформацію. При цьому держава повинна допомагати підприємствам захищати його за допомогою підзаконних актів. Але такі, підзаконні акти поки не прийняті.

7) Закон України "Про банки і банківську діяльність". Відповідно до цього закону, банки в Україні гарантують таємницю по операціях, рахункам і внескам своїх клієнтів, а також по кореспондентських внесках. Довідки по операціях і по рахунках юридичних осіб і інших організацій можуть видаватися самим організаціям, державним податковим інспекціям, а також (за письмовою вимогою) судам, правоохоронним органам, органам державної виконавчої служби, податкової служби у випадках, передбачених законодавством. Слід зазначити, що подібні правила існують і в розвитих країнах. Але постанова Кабінету Міністрів України фактично скасовує банківську таємницю. Так, відповідно до цієї постанови банки зобов'язані видавати інформацію з операціям і рахункам своїх клієнтів слідчим органам ще в ході перевірки. Працівники банків скаржаться, що представники МВС вимагають від них списки клієнтів навіть без пред'явлення письмового обґрунтування.

8) Закон України "Про захист економічної конкуренції". Ним передбачена відповідальність юридичних і фізичних осіб за неправомірний збір, розголошення і використання відомостей, що містять комерційну таємницю. Відповідно до даного закону Антимонопольним комітетом України і його територіальними філіями на юридичну особу може бути накладений штраф у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних податками мінімумів доходів громадян. Також даним законом передбачені адміністративна відповідальність і фізичні особи за подібні злочини.[9]

Список використаної літератури:

1.  Господарський кодекс України. К.: Юрінком Інтер, 2003 р. – 212 с.

2.  Господарське право: Практикум. / за заг. ред В.С. Шербини. К.: Юрінком Інтер, 2001. – 320 с.

3.    Закон України „Про захист економічної конкуренції”/ Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 12, ст.64. 

4.  Цивільний кодекс України /Бюлетень законодавства та юридичної практики  № 5 2003 р. – 1042 с.

5.  Бандурка О.М. Духов В.Є. Петрова К.Я. Червяков І.М. Основи економічної безпеки: Підручник. Харків: Вид-во НУВС, 2003 – 236 с.

6.  Г.В. Козаченко, В.П. Пономарьов,  О.М. Ляшенко. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія. К.: Лібра, 2003 -280 с.

7.  Долгополов Ю.Б. „Предпринимательство и безопасность”. Универсум, М.: 1998 р. -  254 с.

8.  Казакевич О.Ю. „Предпринимательство в опасности: способы защиты (практическое руководство для предпринимателей и бизнесменов) Обьединение УППИКС, М.: 1997 – 185 с.

9.  Підприємницьке право/ під ред. Н.О. Саніахметової, Київ, АСК, 2001 – 604 с.

10.  Чернявський А.А. Безпека підприємницької діяльності: Конспект лекцій. К.: МАУП, 1998 – 129 с.

11.  Экономическая безопасность предприятия/ под ред. Р.С. Седегова, М.И. Плотницкого, А.С. Головачева. Мн. Высшая школа. 1998 – 391 с.