Правові основи безпеки підприємницької діяльності. Проблеми законодавчого забезпечення безпеки підприємництва, страница 2

Правова безпека підприємництва є одним з необхідних принципів підтримки стійкості економічного і соціального стану, підвищення обороноздатності, виключення можливості виникнення соціальних, трудових, міжнаціональних і інших конфліктів, що загрожують безпеці держави. Значне місце в економіці країни займають недержавні суб'єкти господарювання - акціонерні і комерційні банки, акціонерні товариства, приватні і спільні підприємства, що стійко розвивається власне виробництво продукції і послуг. Будучи порівняно новими структурами у вітчизняній економіці, вони уже впливають на економіку держави, беруть участь у розвитку сучасних  технологій, розширенні експорту, створенні нових робочих місць, збільшенні податкових надходжень у бюджет.

Однак повсякденна практика суб'єктів господарювання свідчить про їх підвищений, у порівнянні з державними структурами, рівень уразливості від протиправних і інших дій з боку різного роду кримінальних структур і окремих осіб. Забезпечення безпеки підприємництва стає життєво важливою потребою, одним з базових принципів їхнього функціонування. Напружена криміногенна обстановка в країні, поява в Україні активно діючих структур економічної розвідки, міжнародної організованої злочинності, повсюдне застосування жорстких методів впливу на підприємницькі структури визначають актуальність проблеми безпеки підприємництва на найближчу перспективу.[3]

З урахуванням сформованої політичної й економічної ситуації в Україні вже сформувався інтерес до проблеми забезпечення захисту об'єктів економіки від зазіхань організованої злочинності, промислового шпигунства й інших правопорушень, схоронності комерційної таємниці, а також функціонування недержавних служб безпеки.

Разом з тим дотепер не склалася єдина точка зору з питань комплексного, системного підходу до забезпечення безпеки об'єктів економіки, механізмів і принципів створення і функціонування служб безпеки об'єктів, їхньої взаємодії між собою і з правоохоронними органами. У значного числа керівників підприємницьких структур не сформоване розуміння принципу забезпечення безпеки як одного з базових в економічній діяльності, у силу чого на практиці проблема безпеки нерідко вважається другорядною.             

2. Загальна характеристика законодавчих актів, спрямованих на забезпечення підприємницької безпеки.

Серед нормативно-правових актів, що встановлюють правові основи  підприємницької діяльності можна назвати:

1) Цивільний кодекс України (ч. 1 ст. 117), де сказано, що учасників товариства зобов'язані не розголошувати комерційну таємницю і конфіденційну інформацію про діяльність суспільства;[4]

2) Господарський кодекс України (ст. 36), у якій установлено, що зведення, зв'язані з виробництвом, технологією, керуванням,   фінансовою   й  іншою  діяльністю суб'єкта господарювання,  що не є державною таємницею, і розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею.  Склад і обсяг зведень, що складають комерційну таємницю, спосіб  їхнього  захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону. Неправомірним збиранням відомостей, що складають комерційну  таємницю,  вважається добування протиправним способом зазначених відомостей,  якщо це нанесло або могло завдати шкоди суб'єктові господарювання.

Розголошенням  комерційної  таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями,  що відповідно до закону складають комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були  довірені  у  встановленому  порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових  обов'язків, якщо це нанесло або могло завдати шкоди суб'єктові господарювання. Схилянням до розголошення комерційної таємниці є спонукання  особи,  якій були довірені у встановленому порядку або стали  відомі в зв'язку з виконанням  службових обов'язків відомості, що відповідно до закону складають комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей,  якщо це нанесло або могло нанести шкоди суб'єктові господарювання.[5]

3)  Кримінальний кодекс України (ст. 231, ст. 232 КК). Стаття 231 передбачає відповідальність за незаконний збір з метою використання або використання відомостей, що складають комерційну таємницю: "Незаконний збір з метою використання або використання відомостей, що складають комерційну таємницю (підприємницьке шпигунство), якщо це заподіяло великий матеріальний збиток суб'єктові підприємницької діяльності, карається штрафом від двохсот до тисячі н.м.д.г. або обмеженням волі на термін до п'яти років або позбавленням волі на термін до трьох років".