Третя група авторів наголошує на тому, що метод правового регулювання — це не просто спосіб, яким держава використовує право впливу на суспільство, але ще і свого роду обмежувач функціонування державної влади[17].
Очевидно, що проблема методу правового регулювання — це проблема взаємозв'язку засобів правового регулювання і об'єкта їхнього впливу — суспільних відносин. У цьому сенсі невипа-дковим є висновок В Горшеньова, що при вивченні правового методу треба виділяти два аспекти: один відображає характеристику способів впливу права на поведінку людей, інший — специфіку суспільних відносин, які підлягають урегулюванню певною сукупністю норм права[18].
Тривалий час питання про цивільний процесуальний метод розглядалося з позицій завдань судової діяльності. Так, С.Абрамов зазначав, що цивільне процесуальне право має свої особливі методи, які втілюються в захисті і охороні цивільних правовідносин, захисті від всяких посягань суспільного і державного устрою, здійсненні судом виховних завдань[ 19]. К.Юдельсон стверджував, що процесуальним нормам притаманний метод владних приписів, який реалізується рішеннями судових органів і органів судового виконан-ня[20].
Значну роль у розвитку теорії цивільного процесуального методу відіграло вчення С.Алексєєва. Автором було висловлена думка, що метод правового регулювання у концентрованому виді виявляє юридичні особливості галузі. Від методу залежать й інші особливості, які властиві правовому режиму даної галузі, що виражається у певному устрої правових зв'язків[21].
Особливо значущими для подальшого дослідження зазначеної проблеми стали сформульовані вченим риси методу правового регулювання, зокрема загальне юридичне становище суб'єктів, їх правовий статус, а також юридичні факти, способи формування прав і обов'язків, характер юридичних санкцій. Так, В.Комаров, використавши сформульовані С.Алекссєвим положення, вказував, що зміст цивільного процесуального методу складають такі основні юридичні ознаки, як правове становище суб"сктів та формування суб'єктивній прав і обов'язків у цивільному процесуальному правовідношенні; юридичні факти й санкції у цивільно-процесуальному регулюванні; цивільна процесуальна форма[22]. На жаль, авто} єдиної кандидатської дисертації, захищеної з ци вільного процесуального методу, не продовжні дослідження цієї проблематики і не порадував правознавців своїми наступними науковими розробками.
Вважаю, що будь-який юридичний порядок є результат застосування до суспільних відносин певних методів правового регулювання. Вибір методу визначається специфікою об’єкта регулювання. Не є винятком і змагальні процедури.
Загальновизнаним є положення, що у судочинстві діють два методи правового регулювання — імперативний і диспозитивний, або, як їх ще іноді називають, методи влади — підпорядкування і розсуду сторін. Імперативний метод передбачає таку побудову правовідносин, коли розпорядження уповноваженого суб'єкта обов'язкові для виконання іншими особами. Диспозитивний метод — цей такий спосіб формування правовідносин, коли суб'єкт або суб"єкти самі встановлюють свої права і обов'язки у правовідносинах або реалізують свої законні права виключно за власним розсудом.
Безумовно, обидва зазначених методи використовуються цивілістикою. Можна погодитися і з тим, що питома вага диспозитивних засад тут незмірне вище, ніж імперативних. Це зумовлено об'єктом правового регулювання — суспільних відносин, пов'язаних із здійсненням правосуддя з цивільних справ.
Однак зведення правового регулювання виключно до двох зазначених методів не враховує специфіки процесуальних галузей і є, по суті, перенесенням на процесуальний грунт форм впливу на суспільні відносини, які є типовими для матеріального права Вважаю, що у цивільному судочинстві метод правового регулювання дещо інший. Він полягає у такому способі побудови відносин учасників процесу, коли при вирішенні процесуальних питань між нтш стоїть незалежний і неупереджений суддя. Тому даний метод регулювання може бути названий судовим.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.