Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності

Перш за все, треба зазначити, що затриманню притаманна велика кількість стрес-факторів - реальна небезпека для життя і здоров'я правоохоронців, затримуваних та оточення, можливість малопрогнозованого розвитку подій.

Проведення затримання значною мірою полегшується при використанні чинника раптовості, несподіваності. Наприклад, за місцем роботи затримуваного викликають до керівника, майстра, на нараду; затримання здійснюється перед ранком, коли людину знемагає сон і т. ін. При проникненні групи затримання в житло необхідно вжити запобіжних заходів, які вже розглядалися у розділі, присвяченому проведенню обшуку.

Полегшує затримання і ситуація обмеження рухомих можливостей (при вході або виході із транспортного засобу, при відправленні природних потреб, у гардеробі, при виході із приміщення, ліфта, квартири, при перевдяганні, купанні тощо).

Особлива психологічна складність виявляється при затриманні членів злочинних угруповань та у ситуаціях, пов'язаних із захопленням заручників. Групове затримання створює підвищену суспільну небезпеку — групова згуртованість полегшує опір, знищення доказів, укриття організаторів тощо. Тому є рація затримати учасників злочинних угруповань поодинці.

При захопленні заручників потрібно вживати усіх заходів для їх безпеки та звільнення, передусім, психологічного характеру. Існує досить значний зарубіжний та вітчизняний досвід створення спеціалізованих підрозділів, до складу яких входять «переговорники» — фахівці із відповідною підготовкою, що, з урахуванням психології злочинців та конкретної ситуації, здійснюють переговори зі злочинцями для нейтралізації конфліктних ситуацій.

У будь-якому випадку після затримання при вчиненні опору психологічно виправданою є жорстка лінія поведінки щодо злочинця (максимально допустимі умови обмежень) для нейтралізації подальшого бажання вчинення опору працівникам правоохоронних органів.

Перевірка свідчень на місці у практиці застосовується досить часто. Змістовно та психологічно вона поєднує ознаки багатьох слідчих дій - огляду місця події, допиту, відтворення обстановки та обставин події - проте до них не зводиться, а лише інтегрує їх. Оскільки перевірка свідчень на місці слугує не тільки для збирання та уточнення інформації, а й є засобом психологічного впливу при безпосередньому контакті, вона