Віктимологічні аспекти злочинів. Соціальні умови, що сприяють професійній злочинності

ЗМІСТ:

Вступ                                                                                                                     - 3.

1. Віктимологічні аспекти злочинів                                                               - 4.

2. Соціальні умови, що сприяють професійній злочинності                   - 11.

Висновки                                                                                                            - 17.

Список використаних джерел                                                                       - 18.

Вступ.

Тема моєї роботи має назву «Віктимологічні аспекти злочинів. Соціальні умови, сприятливі до професійної злочинності».

Слід зауважити,  що серед віктимологічних аспектів злочинності особливого значення нині набувають як психологічні так і кримінально-правові дослідження «вини потерпілого», вплив особистих особливостей і поведінки жертви на кваліфікацію злочину.

Жертва завжди привертала до себе увагу дослідників. Проте жертва злочину була одним з основних джерел отримання дійсної інформації, вона не була об'єктом спеціального криміналістичного дослідження і розглядалася лише попутно. Але останнім часом ситуація міняється.

Значення віктимологічних даних (положень) для юридичної психології якраз і полягає в тому, що віктимологія переконує в специфічності жертви як самостійного об'єкту вивчення і показує необхідність глибокого багатобічного дослідження.

Віктимологія розширює традиційні межі досліджень юридичної психології висуває нові, специфічно віктимологічні аспекти і напрями вивчення жертви злочину.

Віктимологія має не тільки теоретичне значення для правильного з'ясування такого соціального явища, як злочинність. Вона має і велике практичне значення - для кращої організації профілактики правопорушень і боротьби із злочинністю, зміцнення правопорядку в цілому. Зараз стає все більш очевидним, що із злочинністю можна успішно боротися як шляхом скорочення потенційних правопорушників, так і застосовуючи широкий комплекс заходів по зменшенню числа можливих жертв злочинів.

Чим краще людина буде захищена від будь-яких посягань на її фізичну, майнову і моральну недоторканність, тим міцніше стане правопорядок.

1. Віктимологічні аспекти злочинів.

З метою об’єктивного дослідження механізму конкретного злочину необхідно вивчати не тільки злочинця, а й жертву злочину. Це зумовлюється тим, що приводом до злочинного посягання і умовою, що полегшує його вчинення, іноді може бути й поведінка потерпілого. Таку поведінку у кримінології називають віктимною, а розділ кримінології, що вивчає пов’язані з цим проблеми, - віктимологією.

Буквально слово “віктимологія” означає “вчення про жертву” (від лат. victima - жертва і грецьк. logos - вчення). Предметом віктимології, а точніше кримінальної віктимології, на відміну від інших її напрямків, є жертви злочинів, відносини, що пов’язують злочинця і жертву, а також ситуації, що передують злочину.

Віктимологія вивчає жертву щодо її морально-психологічних і соціальних характеристик, що впливають на її уразливість, і ситуації, що передують злочину, а також ситуації безпосереднього вчинення злочину. Це дає змогу отримати відповіді на запитання, як у цих ситуаціях, у взаємодії з поведінкою злочинця криміногенно-провокуюче виявляється поведінка жертви[1].

Першу спробу системних досліджень проблеми потерпілого від злочину здійснив у 1948 р. німецький вчений Г. Гетіг. Він написав книгу “Злочинець і його жертва”, де звернув увагу на потерпілого як фактор