Принципи використання методів психологічного впливу у слідчій діяльності

отриманням інформації про злочин, криміналістичний конфлікт набуває явний характер, а ситуація стає слідчою. Суб'єкта злочину ще не встановлено, але активно протидіє розслідуванню. На третьому етапі, в зв'язку з встановленням суб'єкта злочину, конфліктна ситуація і протидія розслідуванню носять безпосередній характер. Слід зазначити, що на другому, а нерідко - і на третьому етапі динаміки конфлікту виникає комплексна проблемно-конфліктна ситуація.

Класифікація конфліктних ситуацій, що виникають у процесі розслідування злочинів:

І) в відношенні групових злочинів:

1) між слідчим і всіма учасниками злочинної групи (коаліційні конфліктні ситуації);

2) між слідчим і кількома учасниками злочинної групи (усічені коаліційні конфліктні ситуації);

3) між слідчим і одним з учасників злочинної групи (міжособистісні конфліктні ситуації);

4) між слідчим та іншими учасниками кримінального судочинства з боку захисту;

ІІ) щодо багатоепізодних злочинів:

1) конфліктна ситуація, обумовлена визнанням тільки деяких епізодів;

2) конфліктна ситуація, обумовлена визнанням лише одного епізоду;

3) конфліктна ситуація, обумовлена невизнанням всіх епізодів;

ІІІ) щодо конфліктних ситуацій, ініціатором яких є захисник:

1) між слідчим та захисником з приводу доведеності винності обвинуваченого: а) у зв'язку з позицією захисника щодо події та інших обставин предмету доказування; б) у зв'язку з незгодою захисника з кваліфікацією злочинних діянь, інкримінованих його підзахисному; в) когнітивна конфліктна ситуація, яка полягає в різній інтерпретації слідчим і захисником законодавчих норм;

2) конфліктні ситуації між слідчим та захисником, пов'язані з проведенням слідчих дій, що виникають: а) у зв'язку з твердженням захисника про порушення прав його підзахисного; б) у зв'язку з саботажем захисником слідчих дій;

3) що виникають у зв'язку з негативним впливом захисників на суб'єктів кримінального судочинства: а) манипулятивний вплив на слідчого; б) негативний вплив на свідків, потерпілих; в) негативний вплив на підозрюваного, обвинуваченого[6].

Під криміналістичною профілактикою конфліктних ситуацій необхідно розуміти специфічну діяльність слідчого (дізнавача) з прийняття запобіжних заходів, що здійснюються протягом всього періоду розслідування, засновану на аналізі конкретної слідчої ситуації, прогнозуванні її динаміки, і спрямовану на виявлення і усунення конфліктогенних чинників.

Криміналістична профілактика конфліктних ситуацій у кримінальних справах здійснюється в чотирьох стадіях:

1) аналіз і оцінка слідчої ситуації;

2) прогнозування можливого виникнення конфліктної ситуації;

3) розробка і здійснення запобіжних заходів;

4) аналіз результатів профілактичної діяльності.

Під вирішенням конфліктної ситуації необхідно розуміти динамічний процес специфічної діяльності слідчого по аналізу існуючої