Мистецтво Візантії та Західної Європи доби Середньовіччя. Європейське романське мистецтво, його основні стилістичні ознаки

ЛЕКЦІЯ 3

Мистецтво Візантії та Західної Європи доби Середньовіччя.

План

1. Поняття «середні віки».

2. Специфіка культури Візантії.

3. Архітектура візантійського храму, її особливості.

4. Візантійський іконопис.

5. Європейське романське мистецтво, його основні стилістичні ознаки.

6. Готичне мистецтво та його риси в архітектурі.

Література

1. Бобров Ю. Г. Основы иконографии древнерусской живописи / Ю. Г. Бобров. - СПб. : Аксиома, 1995.

2. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусства: проблема эволюции стиля в новом искусстве / Г. Вельфлин. – СПб. : МИФРИЛ, 1994.

3. Всеобщая история искусств : в 6 т. – М., 1956-1964.

4. Гнедич П. Всемирная история искусства / П. Гнедич. - М., 1997.

5. Грушевицкая Т. Г. Словарь по мировой художественной культуре / Т. Г. Грушевицкая. - М. : Академия, 2001. - 403 с.

6. Гуревич А. Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства / А. Я. Гуревич. – М., 1990.

7. Лазарев В. Н. История византийской живописи : в 2 т.- М., 1986.

8. Лясковская О. Ф. Французская готика ХII–XIV веков / О. Ф. Лясковская. - М., 1973.

9. Талбот Райс Дэвид. Искусство Византии / Дэвид Талбот Райс. - М., 2002.

1. Поняття «середні віки». У 324-325 рр. н. е. Констянтин Великий побудував на березі Босфору на місці колишньої мегарської колонії Візантій місто Константинополь, оскільки Риму і імперії постійно загрожували варварські племена. З 11 травня 330 р. Константинополь офіційно став другою столицею або Другим Римом імперії. За назвою колонії згодом стали називати і державу.

У 395 р. відбувся офіційний поділ Римської імперії на Західну і Східну зі столицями Рим і Константинополь, який поклав початок розвитку двох досить різних європейських християнських культур: східної (візантійської, православної, грецької) та західної (західноєвропейської, католицької, латинської).

У 476 р. Західна частина Римської імперії пала. Військо Ромула Августула було вщент розбито германською кіннотою. На 4 століття тут наступлять «темні віки», аж до доби Карла Великого, коли з’явиться «новий світ», утворений низкою роздроблених варварських королівств: Франції, Німеччини, Італії. Фактично з падінням Риму закінчився період Античності та античної культури.

Візантійська імперія проіснує до 1453 р. і загине від навали турків-османів.

Візантійська імперія існувала на трьох континентах - у Європі, Азії та Африці. Включала Балканський півострів, Малу Азію, Сирію, Палестину, Єгипет, частинуМесопотамії та Вірменії, острови Східного Середземномор'я, володіння в Криму і на Кавказі. Загальна площа її складала близько 1 млн.кв. км, населення - 30-35 млн. жителів.

Отже, з 395 р. по 1453 рр. – це період існування Візантії і візантійської культури. А період з 476 р. по 1453 р., тобто з 5 ст. по 15 ст., італійськими гуманістами епохи Відродження був названий «середніми віками».  

2. Специфіка культури Візантії.

А) Культура Візантії не зазнала впливу варварських племен і продовжила розвиток античної культури. Тому тут читали не лише Біблію, але і Гомера, Сократа, Цицерона та інших антиків. Тобто вплив церкви був сильним, але не кабальним, як у Зах. Європі. Водночас культура не була і такою демократичною, як у Греції, а більш схоластичною.

Б) Значний вплив на культуру і мистецтво мала православна церква, яка залежала від держави і підпорядковувалася імператору, а не навпаки, як у З.Є. Водночас божественною була влада василевса, а не він як людина. Папа ж римський – намісник Бога на землі.

В) Православ’я було більш оптимістичне, ніж католицизм. Воно вірило не лише в Бога, а і в реальні можливості живої людини. (Католицизм – це песимізм, страждання, тенденція до фізичного руйнування тіла).

Це породило новий ідеал людини. Вона зовні слабка, гріховна, немічна, але сильна духом і вірою. У зв’язку з цим відбувається переорієнтація від зовнішнього тіла до внутрішнього.

Як наслідок:

Г) У Візантії продовжує розвиватися філософія (Михайло Псьол і Іоанн Італ – раціоналістичний напрямок; Іоанн Златоуст, Іоанн Дамаскін, Василь Великий, Плотін, Прокл, Діадох, Псевдо-Діонісій Ареопагіт, Григорій Ниський, Григорій Богослов, Максим Сповідник, Сімеон Новий Богослов, Григорій Палама - філософи-богослови).

Д) У Візантії переписуються найкращі античні твори: римське право, Цицерон, Гомер.

Є) У 425 р. у Константинополі відкрився перший у Європі університет з двома факультетами, філософським і юридичним, формою навчання в яких був діалог.

Ж) У школах вивчали граматику, риторику, філософію, астрономію, медицину, класичну літературу. Освічене все населення. За вищу освіту дітей батьки ладні були продати власне житло.

Найвідомішим ерудитом Візантії був Лев Математик (фізик, математик, філософ, знав медицину, астрономію). Першим використав у якості математичних символів літери і тим сприяв розвитку алгебри. Створив систему світлової сигналізації (для повідомлення подій з території ворога) Вмів робити статуї птахів і звірів, які літали і рикали.

З) З’явилися нові літературні жанри: житіє святих (оповіді про життя великих аскетів), хронописи (літературні твори, в яких у хронологічному