Гідравлічний контроль. Конструктивно-технологічні вимоги до плоских золотникових розподільників і особливості їхнього виготовлення

ТЕМА8 ГІДРАВЛІЧНИЙ   КОНТРОЛЬ

Для об'єктивної оцінки якості золотникові розподільники привода піддають гідравлічному контролю, що дає можливість судити не тільки про значення зазору, перекриттів, якість відтинаючих кромок, геометричну форму золотника і гільзи, але і дозволяє визначити витратну і силову характеристики. Золотникові розподільники надходять на гідроконтроль, попередньо скомплектовані по зазору і перекриттям.

При гідроконтролі визначають наступні параметри:

1) гідравлічні перекриття;

2) силову характеристику;

3) витоки на гідронейтралі;

4) витратну характеристику;

5) силу тертя спокою золотника;

6) зону нечутливості.

Гідравлічний контроль проводять на спеціальних стендах, основні робочі параметри якого повинні відповідати параметрам привода. Схема стенда гідравлічного контролю для монтажу разом із пристроєм золотникового розподільника, що перевіряється, показана на мал. 55.

Внутрішня порожнина пристрою 1 під гільзу золотникового розподільника являє собою копію порожнини в корпусі привода. Прохідні перетини каналів, зв'язані з порожнинами I, II, III, IV, V золотникового розподільника, також відповідають прохідним перетинам каналів у корпусі привода.

Для визначення витоків і витрати робочої рідини через розподільник у схемі стенда передбачені електричні витратоміри 3 і витратні колби 4. Витрати до 500 див3/хв замірять за допомогою витратних колб, витрати більш 500 см³/хв — електричними витратомірами. Ціна однієї поділки колб дорівнює 5 см³. Стенд має теплообмінник 5 для підігріву робочої рідини до необхідної температури. Пристрій і золотникову пару перед гідроконтролем промивають, а чистоту робочої рідини в стенді контролюють за нормами припустимого забруднення для іспитових стендів і в процесі роботи очищають за допомогою фільтра 6.

Контроль гідравлічних перекриттів.

Мал. 55. Гідравлічна схема стенда для контролю золотникових розподільників

При контролі гідравлічних перекриттів золотник попередньо встановлюють у нейтральному положенні, яке визначають по рівності тисків у порожнинах II і IV(мал.55). Для встановлення золотника в нейтральне положення порожнини II і IV розкільцьовують (заглушають) за допомогою крана закільцьовки і з'єднують з манометрами. У порожнину III пристрою подають рідину під робочим тиском. Потім обертаючи гайки пристрою переміщують золотник вправо чи вліво до тих пір, поки тиски в порожнинах II і IV не зрівняються. Точність встановлення гідронейтралі по тиску не менш 1 кгс/см². Встановивши золотник у гідронейтраль, стрілку індикатора 2 встановлюють на нуль. Для визначення гідравлічних перекриттів по наливних кромках у порожнину I пристрою подають робочий тиск, порожнину II (чи IV) з'єднують з витратними колбами. Зміщуючи золотник вліво (чи вправо) від гідронейтралі через кожні 5 мкм, визначають витрату рідини з порожнини II (чи IV). По отриманим даним будують графік залежності витрати робочої рідини через розподільник від зміщення золотника з гідронейтралі. При зміщенні золотника з гідронейтралі витрата буде спочатку рости повільно, обернено пропорційно величині перекриття на відсічній кромці. При подальшому зміщенні золотника з гідронейтралі, коли відбудеться відкриття щілини, витрата різко зросте і буде рости пропорційно площі відкритої золотником щілини. Маючи графік витрати робочої рідини через кромку в залежності від зміщення золотника з гідронейтралі для кожної відсічної кромки, неважко визначити дійсну величину гідравлічних перекриттів золотникового розподільника.

Визначення гідравлічних перекриттів по зливальних кромках виконують аналогічно з тією лише різницею, що тиск підводять до порожнини I (чи V), визначають витрату з порожнини II (чи IV). Величина тиску в порожнинах II і IV при нейтральному положенні золотника в гільзі вже дозволяє судити про співвідношення перекриттів по зливальних і наливних кромкам.

Визначення силової характеристики.

Для визначень силової характеристики золотникового розподільника золотник попередньо встановлюють у гідронейтраль способом, зазначеним вище. Потім, зміщуючи золотник спочатку вправо, а потім вліво від гідронейтралі через кожні 0,001 ÷ 0,005 мм (в залежності від технічних вимог) замірять тиск в порожнинах II і IV по манометрах. У випадку, якщо силова характеристика не відповідає технічним вимогам, золотник дозволяється доробити по перекриттям у межах допуску. Після доробки золотника виконують повторний контроль гідравлічних і геометричних перекриттів.

Контроль витоків при положенні золотника на гідронейтралі.

Визначення витоків через золотниковий розподільник при гідронейтралі виконують відразу ж після виставлення золотника на гідронейтраль для того, щоб визначити максимальну величину витоків. Інакше, особливо при малих зазорах у золотниковому розподільнику, у результаті облітерації може відбутися «заростання» зазору між гільзою і золотником і величина витоків буде трохи занижена. Витоки через золотниковий розподільник визначають по витратних колбах стенда як суму витоків з порожнин I і V. При цьому порожнини II і IV розкільцьовують і з'єднують з манометрами.

Визначення витратної характеристики.

Для визначення витратної характеристики золотник також попередньо встановлюють на гідронейтраль, при цьому стрілка індикатора пристрою стане на нульову позначку. Після виставлення гідронейтралі, порожнини II і IV закільцьовують. У порожнину III подають робочу рідину. Визначення витрати проводять з порожнини I при зміщенні золотника вправо від гідронейтралі. Зміщення золотника виконується через 0,05 ÷ 01 мм у залежності від технічних вимог.