До переваг колективної форми навчання можна віднести економічна ефективність, наявність духу змагання в групі учнів, фактор взаємодопомоги. До переваг індивідуальної форми навчання належать можливість урахування здібностей кожного учня окремо, більша кількість часу, яку може приділити викладач одному студенту, постійний діалог між викладачем та учнем.
Даний принцип також реалізується в робочій програмі з курсу “ Об’ємні гідромашини і гідропередачі”. Оскільки в ній присутні такі тип занять як лекції, на яких викладач подає матеріал для всіх студентів одночасно, при чому цей матеріал розрахований на деякого середньостатистичного студента. Але при виникненні питань у окремого студента викладач відповідає на них адаптуючи свою манеру подання матеріалу вже під конкретного студента, тим самим викладач робить перехід від колективної форми подачі матеріалу до індивідуальної.
Виконання лабораторних робіт виконується групою з декількох чоловік, оскільки це спрощує процес проведення експерименту, а також дає можливість проведення дискусії між членами бригади, що підвищує вірогідність находження правильного вирішення проблеми. Але при цьому захист виконаної лабораторної роботи проходить індивідуально, оскільки викладач повинен об’єктивно оцінити знання кожного студента окремо.
Виконання студентом самостійних, модульних контрольних робіт та курсового проекту є індивідуальною формою навчання. Під час роботи з цими завданнями студент повинен навчитися самостійно вирішувати задачі різної складності з даної дисципліни. А вже на основі цих результатів викладач оцінює знання студента.
Висновки
Проаналізувавши робочу програму із навчальної дисципліни з курсу “Об’ємні гідромашини і гідропередачі” можна сказати, що принципи дидактики в ній реалізуються. Завдяки чому цей курс при правильному та майстерному викладанні матеріалу викладачем і старанному вивченні студентами може бути засвоєний в необхідному обсязі. Доказом цього слугує той факт, що більшість випускників нашої кафедри працюють на керівних посадах на підприємствах в відділах, що безпосередньо пов’язані за розробкою, розрахунком, діагностикою та експлуатацією об’ємних гідромашин, гідропередач і гідроприводів. Попит на випускників саме нашої кафедри є досить високим і сталим.
Крім цього, студенти нашої кафедри займають високі місця на всеукраїнських олімпіадах та наукових конференціях зі спеціальності «Гідравлічні та пневматичні машини» завдяки правильному вирішенні задач з даної дисципліни.
Таким чином можна сказати, що робоча програма складена правильно і є ефективною.
Для підвищення ефективності та якості навчання з дисципліни “Об’ємні гідромашини і гідропередачі”, я пропоную:
1. Розглядати на лекціях типові конструкції гідромашин як вітчизняних так і зарубіжних виробників з метою підвищення знань студентів та конкурентоспроможності наших випускників нашої кафедри на внутрішньому та міжнародному ринках праці.
2. Розглядати останні досягнення та методи розробки та конструювання об’ємних гідромашин та гідропередач.
3. Повернути в робочу програму розрахункову роботу з попереднім розрахунком об’ємної гідропередачі та вибором гідроапаратури.
4. Проводити хоча б одне на два тижні практичне заняття з даної дисципліни.
5. Проводити лабораторні роботи на протязі обох семестрів викладання курсу в відповідності до матеріалу, що розглядається на лекціях.
6. Провести модернізацію старих і проектування та виготовлення нових лабораторних стендів.
7. Проводити профілактичний огляд та ремонт усіх лабораторних стендів раз на рік з залученням студентів.
8. Виконувати курсовий проект в восьмому семестрі навчання обома групами.
9. Відвідувати студентам з викладачем на протязі семестру 1-2 рази промислові цехи чи наукові лабораторії де використовуються об’ємні гідромашини та гідропередачі.
Література
1. Головенкін В. П. Педагогоіка вищої школи (Андрагогіка): - К.: НТУУ «КПІ», 2009. – 406с.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.