Аналіз робочої програми навчальної дисципліни “Об’ємні гідромашини і гідропередачі”, страница 3

Після цього, в розділі ІІ, починається розгляд найпростіших за принципом роботи та найпоширеніших в усіх видах промисловості гідромашин -  поршневих з обертальними робочими камерами. В наступному розділі ІІІ розглядаються гідромашини подібні конструктивно до попередніх, але з суттєвою особливістю – не обертальними робочими камерами. Ця особливість обумовлює додаткові умови та складності розрахунку в порівнянні з розглянутими раніше. Тому за принципом послідовності вони і розглядаються пізніше, щоб студент на момент початку вивчення нової теми вже мав уявлення про подібні агрегати і йому було легше засвоювати новий матеріал.

В розділі  ІV розглядаються  пластинчаті та зубчаті гідромашини. За принципом дії ці машини та деякі їх конструкції набагато простіші за поршневі насоси, але студент який не вивчав розділ ІІ і ІІІ не зможе так просто уявити їх принцип дії, оскільки його можна побачити тільки провівши аналогію з поршневими машинами. Тому такий порядок вивчення об’ємних гідравлічних машин я вважаю виправданим. Крім того даний тип машин є найновішим в порівнянні з іншими, тому різноманітність існуючих конструкцій досить велика, багато  з них є специфічними і оригінальними в своєму роді, тому студент для їх вивчення повинен добре вже вміти читати робочі креслення. А вивчення конструкцій поршневих насосів є гарною практикою для цього.

Продовженням даного курсу є розділ V. В цьому розділі розглядаються найбільш поширені види регулювання робочого об’єму гідромашин. Це обумовлено тим, що вивчення та виконання систем керування гідромашинами є найважчим етапом вивчення та проектування гідроприводів, оскільки цей етап вимагає досконалого знання принципу дії, конструктивних особливостей та особливостей роботи гідромашини.

Крім того в даному розділі розглядаються двохпотокові, гідромеханічні та гідродиференційні передачі, які являють собою найскладніші за принципом дії та будовою механізми і мають велику перспективу використання.

Логічним завершенням даного курсу є виконання курсового проекту, за допомогою якого студент закріплює і вдосконалює  навички з конструювання, розрахунку та проектуванню об’ємних гідромашин, поглиблює знання, одержані при вивчені курсу “Об’ємні гідромашини та гідропередачі”.

Принцип системності, систематичності та послідовності присутній також в кожній  темі даного курсу. Спочатку розглядаються загальні відомості про деякий тип об’ємних гідромашин, далі подається найпростіша кінематична схема та її принцип дії. Після цього проводиться виведення виразів для визначення основних параметрів, геометричних розмірів; розглядаються та описуються шкідливі процеси, що відбуваються в машині, а також подаються методи вирішення цих проблем. В завершення проводиться силовий розрахунок в аналітичній формі, приводиться методика розрахунку подібних машин.

Даний принцип також стосується лабораторних робіт. Усі лабораторні роботи проводяться починаючи з другого семестру вивчення дисципліни, коли на лекційних заняттях починають вивчати розділ ІV і студент вже знайомий з основними типами гідромашин. Всі лабораторні роботи мають логічну послідовність. Тобто спочатку вивчаються найпростіший  за принципом дії радіально- і аксіально-поршневі машини за допомогою лабораторних макетів, а вже після цього йде ознайомлення з робочими стендами, де встановлені ці гідромашини, і їх випробовування. Ці лабораторні роботи відповідають розділам ІІ і ІІІ. Після їх виконання, за аналогічною методикою проходить ознайомлення з пластинчатими та зубчатими машинами, лабораторними стендами та їх випробовуванням.

З усього вище сказаного можна зробити висновок, що принцип системності, систематичності та послідовності в даному курсі виконується. Двома недоліками, що порушують цей принцип я вважаю:

- не досить зручну для сприйняття (хоча з точки зору дисципліни правильну) систематизацію машин за типом робочих камер в розділах ІІ і ІІІ. На мою думку більш правильно розділити поршневі машини не за можливістю обертання  чи необертання робочих камер (поршневі гідромашини з обертальними і необертальними робочими камерами), а за принципом розміщення робочих камер відносно осі обертання вала машини (радіально- і аксіально-поршневі машини), оскільки, я думаю, такий розподіл є більш наглядним і легким для сприйняття (крім того в багатьох підручниках з даної дисципліни використовується саме така класифікація);