Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Деталі машин», страница 5

6. Результати вимірювань і розрахунків занести в таблицю, проаналізувати та побудувати графіки залежності відносного ковзання ε та ККД η від коефіцієнта тяги φ. Зробити висновки з роботи;

7. Оформити звіт про роботу.

Зміст звіту

1. Назва і мета лабораторної роботи;

2. Схема лабораторної установки;

3. Основні параметри установки: діаметри шківів, передатне число передачі, тип паса, площа поперечного перерізу паса, напруження в пасі від попереднього натягу;

4. Результати випробувань і розрахунків навести у табл. 2.1;

5. Графік залежності ε=f(φ), η=f(φ);

6. Аналіз одержаних результатів. Висновки.

Таблиця 2.1

Результати вимірювань і розрахунків

Ступінь навантаження	Обертальні моменти на шківах				Колова сила Ft, Н	Показники лічильників		Коефіцієнт тяги φ	Відносне ковзання ε	ККД η
	Т2		Т1
	Поділки індикатора	Н·м	Поділки індикатора	Н·м		n1	n2
0	0
1	30
2	60
3	90
4	120
5	150
6	180

Графіки залежності ε та η від φ (або Т₂)

Висновки з роботи

«_____»_______________200___р.                                                                   Підпис студента(__________)

Підпис викладача(__________)

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

Дослідження коефіцієнта корисної дії черв’ячного редуктора

Мета роботи-визначити експериментально та теоретично ККД черв’ячного редуктора та його залежність від навантаження і частоти обертання черв’яка.

Теоретичні відомості

Черв’ячні редуктори працюють дуже плавно, порівняно компактні та мають відносно великі передатні числа. Але їх недоліком є значні втрати на тертя, внаслідок чого вони мають порівняно низький ККД η, який експериментально визначають за формулою

,                                                                   (3.1)

де Т₁, Т₂-оберталььні моменти на валах колеса та черв’яка; u передатне число редуктора.

На стадії конструювання або вибору стандартного редуктора його коефіцієнт η_Т визначають теоретично, користуючись формулою

,                                                         (3.2)

де λ-кут підйому гвинтової лінії на ділильному циліндрі черв’яка; r‘-зведений кут тертя; К=0,95...0,96-коефіцієнт, пов’язані з переміщуванням та розбризкування мастила в корпусі редуктора.

Значення зведеного кута тертя r‘ знаходять за значенням зведеного коефіцієнта тертя f’ залежно від швидкості ковзання v_K, м/с, (табл. 3.1). Швидкість ковзання  визначають за формулою

 або

де m-осьовий модуль черв’яка, мм; n₂-частота обертання черв’яка, хв^-1; z₁-кількість заходів черв’яка; q-коефіцієнт діаметра черв’яка, v_r-колова швидкість черв’яка, м/с

Устаткування, прилади та інструменти

1. Лабораторна установка ДМ-41 (рис. 3.1);

2. Індикатори годинникового типу.

Рис. 3.1 Схема установки ДМ-41

1-редуктор черв’ячний; 2-муфта; 3-електродвигун; 4-важіль з призмою; 5, 8-тензометричні балки; 6,9-індикатори моментів; 7-гальмо колодкове; 10-вентилятор; 11-гвинт навантаження.

Таблиця 3.1

Залежність значень кута тертя ρ’ від f’ і v_К