Технічна характеристика
1. Обертальний момент (потужність) на тихохідному валу редуктора__________Ті, Н·м;
2. Частота обертання тихохідного вала n4__________хв-1;
3. Передаточне число редуктора up__________;
4. ККД редуктора ηр__________;
5. Допустимі короткочасні перенавантаження__________%.
Технічні вимоги
1. Під час складання корпусу редуктора слід покрити стики його фланців пастою «герметик» або рідким склом;
2. У редуктор залити мастило до рівня верхньої мітки мастилопоказчика;
3. Редуктор обкатати протягом двох годин при навантаженні 20% від номінального. За наявності перегріву, порушення герметичності, підвищення шуму тощо ліквідувати дефекти;
4. Розміри для довідок.
Висновки з роботи
«_____»_______________200___р. Підпис студента(__________)
Підпис викладача(__________)
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА№2
Дослідження тягової здатності та коефіцієнта корисної дії пасової передачі
Мета роботи-дослідити тягову здатність і ККД пасової передачі.
Теоретичні відомості
Одним з основних критеріїв працездатності пасової передачі є її тягова здатність, яка залежить від сили тертя між пасом та шківом і характеризується кривими ковзання та ККД. Досліджуючи тягову здатність пасової передачі, будують графік подібний наведеному на рис. 2.1, по осі ординат якого відкладають відносне ковзання та ККД , а по осі абсцис-навантаження передачі, яке виражають через коефіцієнт тяги (-колова сила, Н; F0-сила попереднього натягу паса; D2-діаметр веденого шківа, мм). За коефіцієнтом тяги φ можна визначити, яку частину попереднього натягу F0 використовують для передачі колової сили Ft і характеристику навантаження передачі.
Рис. 2.1 Криві ковзання та ККД пасової передачі
Згідно з кривими ковзання робота пасової передачі буде найефективнішою, коли коефіцієнт наближається до φ0, якому відповідає найбільший ККД. Робота допускається тільки короткочасно, коли φ>φ0, наприклад, у період пуску або короткочасних перевантажень. На сьогодні основним розрахунком пасових передач є розрахунок їхньої тягової здатності на базі кривих ковзання і ККД.
Установка, прилади та інструменти
1. Лабораторна установка ДМ35УА (рис. 2.2);
2. Індикатори годинникового типу.
Рис. 2.2 Схема лабораторної установки ДМ5УА
1-електордвигун; 2-шків ведучий; 3-пас клиновий; 4-шків ведений; 5-рама; 6-трос; 7-тягарець; 8,17-тягарці зрівноважування; 9,16-демпфери; 10-тензометричні балки; 11-платформа; 12-гальмо колодкове; 13-шків гальма; 14-гвинт навантаження; 15-гвинт ходовий; 18-індикатори моментів; 19-важелі з призмами; 20-корпус установки; 21-лічильники обертів шківів.
Технічна характеристика установки
1. Потужність електродвигуна Р=1,1 кВт;
2. Частота обертання електродвигуна nдв=980 хв-1;
3. Ціна поділки індикатора:
на двигуні-К1=0,12 Н·м/под.;
на гальмі-К2=0,14 Н·м/под.;
4. Співвідношення пліч важеля підвіски 1:5;
5. Вага підвіски з тягарцем Gв=40...80 Н;
6. Попередній натяг паса F0=5Gв/2 Н;
7. Діаметр шківів пасової передачі D1=D2=125 мм;
8. Номінальна міжосьова відстань а=504 мм.
9. Параметри пасів:
а) пас клиновий, ГОСТ 1284.1-89, тип А, площа поперечного перерізу А=81 мм2, довжина паса L=1400 мм, номінальний натяг паса F0=100 Н;
б) пас плоский, ГОСТ 2381-79, тип А, площа поперечного А=30,4 мм2, довжина паса L=1400 мм, попередній натяг паса F0=200 Н.
Частоту обертання шківів вимірюють імпульсним датчиком, а моменти індикатором годинникового типу за відхиленням тензометричної балки.
Порядок виконання роботи
1. З’ясувати мету дослідження, ознайомитися з будовою дослідницької установки та її характеристикою;
2. Увімкнути установку без навантаження на гальмо та пересвідчитися в її нормальної роботі;
3. Використовуючи лічильники обертів шківів, визначити коефіцієнт відносного ковзання за холостого ходу передачі;
4. За допомогою колодкового гальма провести ступеневе навантаження, визначивши на кожному ступені обертальні моменти на валах передачі та числа їх обертів за рівні проміжки часу;
5. Повторити пп.3-4 не менше трьох разів;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.