Розробка привода ведучого вала привода візка (потужність на вихідному валу - 3.0 кВт, частота обертів вихідного валу - 45 об/хв), страница 6

4.1.10 Перевірний розрахунок вала на статичну міцність в перерві А-А. У відповідності   з   епюрами   згинальних   і   круглих   моментів

Еквівалентне напруження

Допустиме еквівалентне напруження

Згідно з умовою статичної міцності при коефіцієнті перевантаження

Статична міцність вала забезпечена.

4.7.2. Перевірний розрахунок вала на втомну міцність

В перерізі I-І також діють значні згинальні і крутні моменти і є д концентратори, галтель радіусом r=2,5мм і посадка з натягом Н7/r6.За небезпечні прийняті крайні переріза під посадочними маточинами, так як тутнайбільші напруження в порівнянні з середніми перерізами.

Визначення моментів згину і напруження в небезпечних перерізах:   Переріз І-І. Вертикальна площина YOZ

Горизонтальна площина XOZ

Сумарний момент згину

Напруження при згині та крученні

Визначення границі витривалості на згин і кручення при змінному режимі навантаження:

1.  За формулою визначаємо еквівалентне число циклів навантажень

2.  Визначаємо коефіцієнт довговічності

3.   Визначаємо границі витривалості при згині і крученні з урахуванням зміни режиму навантаження

Визначення запасу міцності на втому в перерізі 1-І

Концентрація напруження в цьому перерізі зумовлена гантеллю і посадкою з натягом Н7/r6 маточини колеса на вал.

1.  Визначаємо ефективні коефіцієнти концентрації напружень при згині і крученні, обумовлені галтельним переходом.

2.  Визначаємо ефективні коефіцієнти концентрації напружень при згині і крученні, обумовлені маточиною колеса, насадженою на вал з посадкою Н7/r6

3.  Визначаємо коефіцієнт запасу міцності за нормальними напруженнями

4.  Визначаємо коефіцієнти запасу міцності за дотичними напруженнями

5.  Визначаємо загальний коефіцієнт запасу міцності в перерізі I-І

Опір втомі в перерізі вала I-І забезпечується.

4.8. Розрахунок довговічності (ресурсу) підшипників

кочення на швидкісному валі

Дані для розрахунку:

Вибираємо діаметр вала d2=45 мм   кулькові радіальні підшипника 309 середньої серії типу 0000 зі схемою установки „у розпір". Із каталогу виписуємо геометричні розміри і характеристики підшипників:

к2 = 0.7   ; к3 = 0.5   ; q 2= 0.5   ; q3= 0.3   ; q1 = 0.2   ; Кп = 1.7

d =45     мм;       D= 80       мм;       В = 19       мм;

С = 60400      Н;    С0 = 46400      Н;    п = 550    хв-1

1.  Із розрахункової схеми вала і одержаних значень опорних реакцій визначаємо радіальні навантаження на перший (опора А) і другий (опора В) підшипники:

Ray= 5180     Н;               Rax= 1885   Н;

Rby = 5180     Н;               Rbx= 1885   Н;

2.Визначаємо еквівалентне динамічне навантаження

3. Визначаємо розрахункові еквівалентне динамічне навантаження

4.Визначаємо розрахунковий ресурс підшипників

               5.Організація робіт з використанням привода.

Привод встановлений на фундаментний плиті. Після його закріплення вихідний вал приєднано до ведучого вала візка. Після перевірки в редукторі масла, заземлення корпусу і натягу пасів необхідно вручну про кантувати вал електродвигуна та впевнитись в роботі вузлів привода

Керування привода здійснюється з пульта управління.

6. Рівень стандартизації та уніфікації.

У приводі максимально застосовують стандартні вироби: електродвигун, підшипники, ущільнення, шпонки, болти, гвинти, гайки, штифти тощо.

Максимально уніфіковані розміри деталей, типи різьб, підшипників, ущільнень, шпонок,

Марок використання матеріалів та посадки.

Для спроектованого редуктора коефіцієнт  стандартизації  будє дорівнювати:

К=А/Б*100%=34/46*100%=74%;

де А-число стандартних деталей в редукторі;

Б-загальне число деталей. 

                                                      7.Використана література

1. Павлище В.Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин – К.: Вища школа. 1993;

2. Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Конструирование  узлов и деталей машин - М.:Высшая школа. 1985;

3. Баласанян Р.А. Атлас деталей машин – Х.:Основа. 1996;

4. Цехнович Л.И., Петриченко И.П. Атлас конструкций редукторов – К.: Высшая школа. 1990;

5. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя в трех томах – М.: Машиностроение. 1982