Планування процесів створення та освоєння нової продукції

4.4 Планування процесів створення та освоєння нової продукції

Планування конструкторської і технологічної підготовки виробництва (далі технічної підготовки виробництва - ТП) полягає: у складанні календарних планів виконання робіт; визначенні величини ресурсів, необхідних для їх реалізації; здійсненні оперативного управління ходом робіт, включаючи контроль за виконанням планів; регулюванні процесів при виявленні відхилень від намічених планів.

Основні завдання планування технічної підготовки виробництва:

- заємна ув’язка всіх робіт з проектування, конструювання і освоєння виробництва нової продукції;

- годження часу виконання окремих етапів робіт, визначення тривалості робіт і забезпечення їх виконання у встановлені терміни;

- значення загального обсягу робіт і необхідних для його виконання трудових, матеріальних і грошових ресурсів;

- озподіл загального обсягу робіт і ресурсів між підрозділами підприємства або об’єднання;

- сягнення якнайкращого використання виділених ресурсів.

 Роботу з планування конструкторської, технологічної підготовки виробництва й освоєння випуску нової техніки виконує на підприємстві відділ планування підготовки виробництва, що підпорядкований головному технологові і частково конструкторські й технологічні підрозділи підприємства та планово - економічний відділ.

Тривалість окремих робіт визначається на підставі розроблених нормативів (нормативний метод) або береться рівною тривалості аналогічних робіт, що виконувалися раніше (метод аналогій). За відсутності необхідної інформації тривалість окремих робіт визначається експертним шляхом (імовірнісний метод).

4.4.2 Методи планування технічної підготовки виробництва (ТПВ). Визначення трудомісткості робіт з ТПВ

Імовірнісний метод визначення тривалості окремих робіт ТП заснований на розрахунку трьох часових оцінок: мінімальної (оптимістичної) – tmin; найбільш вірогідної - tн.в.; і максимальної (песимістичної) - tmax. Середнє очікуване значення визначається за формулами:

 

Нормативний метод визначення тривалості окремих робіт ТП заснований на використанні при розрахунках розроблених нормативів. Розрізняють два види нормативів: об’ємні - нормативи обсягу робіт у натуральному виразі і трудові - нормативи трудомісткості обсягу робіт у нормо - годинах (днях).

До об’ємних нормативів конструкторської підготовки виробництва можуть бути віднесені: кількість листів конструкторської документації на виріб, складальну одиницю, деталь. Для технологічної підготовки виробництва основними об’ємними нормативами є: кількість листів технологічної документації на одну деталь, кількість одиниць технологічного оснащення на одну деталь.

Нормативи трудомісткості конструкторських робіт диференціюються залежно від новизни виробу, його складності, серійності виробництва, маси (габаритів) виробу, класу точності. Нормативи трудомісткості при цьому можуть бути укрупненими і диференційованими (за окремими видами конструкторських робіт).

Розрахунок загальної трудомісткості (Ттр) за всіма стадіями виконання конструкторських робіт проводиться за формулою

де ni– кількість конструкторських документів або робіт даного виду; ti– норма часу на розроблення одного конструкторського документа або проведення даного виду робіт, годин; Nj– кількість робіт, не врахованих нормативами; tj– витрати часу на роботи, не враховані нормативами.

Нормативи трудомісткості робіт з технологічної підготовки виробництва підрозділяються на дві групи:

1)  нормативи на проектування технологічних процесів;

2)  нормативи на проектування і виготовлення технологічного оснащення.

Нормування робіт з проектування технологічних процесів потребує встановлення норм часу на розроблення технологічного процесу в цілому або на окремі види робіт (розроблення технологічних карт, маршрутів тощо) відповідно до технологічної складності деталей.

Обсяг робіт з проектування і виготовлення технологічного оснащення залежить від кількості оригінальних деталей (деталі нового конструювання) і коефіцієнтів технологічної оснащеності.

Коефіцієнт технологічної оснащеності – це число, що показує, скільки одиниць спеціального технологічного оснащення припадає в середньому на одну оригінальну деталь.

Розрізняють коефіцієнти оснащеності з окремих видів оснащення (пристосування, ріжучий, вимірювальний інструмент і т. ін.) і сумарний коефіцієнт, що характеризує загальну оснащеність технологічного процесу. Величини цих коефіцієнтів визначаються, перш за все, типом виробництва. Наприклад, у верстатобудуванні сумарний коефіцієнт технологічної оснащеності дорівнює: для одиничного і дрібносерійного виробництва – 0,2–1,0; для середньосерійного – 1,3–1,7; для багатосерійного – 5,3 – 6,0 і більше. За коефіцієнтами оснащеності для певного типу виробництва можна орієнтовно визначити кількість технологічного оснащення кожного виду, перемножуючи відповідний коефіцієнт оснащеності на кількість оригінальних деталей у проектованому виробі.

Нормативи трудомісткості з проектування і виготовлення технологічного оснащення розробляються у розрахунку на одну одиницю оснащення з окремих його видів.

Визначення трудомісткості робіт з ТП проводять шляхом перемноження відповідних нормативів трудомісткості на обсяг робіт.

4.4.3 Розрахунок тривалості циклу технічної підготовки виробництва

На основі встановленої трудомісткості окремих робіт може бути розрахована тривалість циклу кожної стадії, кожного етапу технічної підготовки виробництва в календарних днях. Розрахунок проводиться за формулою

                              9де Тст(ет) – тривалість циклу стадії (етапу) ТП, календ. дн.; Ттр– трудомісткість стадії (етапу), люд-час.; Кд.ч_. – коефіцієнт, додатковий, що враховує витрати часу на узгодження, твердження, внесення змін до технічної документації та інших робіт, не передбачені нормативами (якщо ці витрати не враховані при розрахунку трудомісткості), Кд.ч.=1,1 ¸ 1,5; Кк – коефіцієнт календарності, визначається як відношення числа календарних днів у плановому році до робочих днів; R – кількість працівників, що одночасно виконують дану стадію (етап); Тзм– тривалість зміни, година; Кв.н_. – коефіцієнт виконання норм часу.

Організація робіт з технічної підготовки виробництва ґрунтується на послідовному або паралельно-послідовному методі виконанні стадій і етапів.

Послідовний метод полягає в тому, що кожна подальша стадія або етап ТП починається тільки після повного завершення попередніх. В цьому разі загальний цикл технічної підготовки виробництва (ТП) в календарних днях становитиме