Високий ступінь спеціалізації робочих місць сприяє зростанню продуктивності праці за рахунок набуття трудових навичок робітниками, підвищення технічних можливостей оснащення праці, зведення до мінімуму витрат з переналагодження устаткування. Разом з тим вузька спеціалізація знижує кваліфікацію робітників, обумовлює монотонність праці і веде до швидкої стомлюваності робітників, обмежує їх ініціативу.
4 Принцип пропорційності. Передбачає забезпечення рівної пропускної здатності всіх виробничих підрозділів, які беруть участь у виробничому процесі.
Цей принцип реалізується, коли продуктивність устаткування на всіх операціях технологічного процесу пропорційна трудомісткості обробки виробів на даних операціях, тобто виконується вимога
, (2.1)
де t1, t2, … ti – трудомісткість обробки виробів одного найменування на операціях виробничого процесу; С1, С2, …, Сi – кількість робочих місць (верстатів).
Порушення цього принципу призводить до виникнення «вузьких» місць у виробництві, до зниження ефективності функціонування всього підприємства.
5 Принцип паралельності полягає в одночасному (паралельному) виконанні окремих елементів технологічного процесу. Наприклад, обробка на одному верстаті кількома інструментами; одночасна обробка різних деталей однієї партії на даній операції на кількох робочих місцях тощо.
Реалізація даного принципу істотно скорочує виробничий цикл виготовлення виробу, час пролежування деталей зменшується, і, як наслідок, знижується потреба в оборотних коштах.
6 Принцип прямоточності. Забезпечення найкоротшого шляху предмета праці в процесі виробництва.
Досягти повної прямоточності можна шляхом просторового розміщення операцій і елементів виробничого процесу в порядку проходження технологічних операцій.
Дотримання цього принципу веде до упорядкування вантажопотоків, скорочення вантажообігу, зменшення витрат на транспортування.
7 Принцип безперервності - зведення до мінімуму всіх перерв у процесі виробництва конкретного виробу.
Найбільш повно цей принцип виявляється в масовому і багатосерійному виробництві при використанні потокових методів виробництва.
Цей принцип забезпечує скорочення циклу виготовлення виробу і тим самим сприяє підвищенню інтенсифікації виробництва.
Порушення принципу безперервності викликає перебої в роботі (простої устаткування і робітників), веде до збільшення тривалості виробничого циклу і розміру незавершеного виробництва.
8 Принцип ритмічності. Полягає у випуску однакових чи рівномірно зростаючих обсягів продукції за рівні періоди часу. Ритмічна робота підприємства й окремих його підрозділів підвищує ефективність роботи, зменшує брак.
9 Принцип гнучкості. Забезпечення ефективної адаптації виробництва до швидкозмінних вимог зовнішнього середовища.
Гнучкість виробничого процесу забезпечується: упровадженням групових методів обробки деталей, гнучких виробничих модулів і автоматизованих виробництв.
Найбільший розвиток цей принцип одержує в умовах високоорганізованого виробництва, при використанні верстатів із ЧПУ, автоматичних засобів контролю тощо.
10 Принцип гомеостатичності (саморегулювання). Забезпечення здатності виробничої системи протистояти порушенню її функцій завдяки використанню в системі механізму саморегулювання.
Прикладом використання принципу гомеостатичності (саморегулювання) може служити система планово-попереджувальних ремонтів устаткування.
На практиці принципи організації виробництва діють не ізольовано, вони тісно переплітаються в кожному виробничому процесі. При вивченні принципів варто звернути увагу на їх взаємозв’язки і суперечності. Ці принципи розвиваються нерівномірно, у різні періоди часу деякі принципи висуваються на перший план або набувають другорядного значення. У цьому випадку вибір принципів організації виробництва визначається поставленими цілями.
Дотримання принципів організації виробничого процесу - одне з основних умов ефективної діяльності підприємства.
Висновки
1 Виробничий процес – це сукупність процесів праці та природних процесів, необхідних для виготовлення визначеного виду продукції.
Технологічний процес - основна частина виробничого процесу, у ході якої відбувається цілеспрямований вплив на предмет праці з метою зміни і (або) визначення його стану.
Операція - закінчена частина технологічного процесу, що виконується на окремому робочому місці без переналагодження обладнання одним чи кількома робітниками (бригадою).
Операції, у свою чергу, можуть бути поділені на закінчені частини – переходи, переходи – на прийоми, прийоми – на рухи, рухи – на мікрорухи.
2 Виробничі процеси можна класифікувати за різними критеріями: за призначенням виробничих процесів (основні, допоміжні, обслуговуючі, управлінські); за складністю об’єкта виробництва (прості і складні); за ступенем безперервності (безперервні і дискретні процеси); за рівнем механізації (ручні, машинно-ручні, машинні, автоматизовані, автоматичні); за масштабами виробництва однорідної продукції (масові, серійні, індивідуальні).
3 Принципи організації виробничого процесу являють собою вихідні правила, на основі яких здійснюються оптимальна побудова, функціонування і розвиток виробничих процесів. Дотримання принципів організації виробничого процесу – одне з основних умов ефективної діяльності підприємства.
4 Найважливішими принципами організації виробничих процесів є такі: диференціації, концентрації операцій та інтеграції виробничих процесів, пропорційності, паралельності, безперервності, прямоточності, ритмічності, спеціалізації, гнучкості, гомеостатичності.
2.2.1 Виробничий цикл та його структура
Виробничий цикл (Тв) – це календарний проміжок часу від моменту початку виробничого процесу до моменту випуску готового виробу чи партії деталей, складальних одиниць. Тривалість виробничого циклу виражається в календарних днях чи годинах (при малій трудомісткості виробів).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.