612. Обчислити довжину хвилі l де Бройля для електрона, що має кінетичну енергію Т = 13,6 еВ (енергія іонизації атома водню). Порівняти одержане значення l з діаметром d атома водню (знайти співвідношення l/d). Чи необхідно враховувати хвильові властивості електрона при вивченні руху електрона в атомі водню? Діаметр атома водню прийняти рівним удвоєному значенню боровського радіуса.
613. При аналізі розсіювання a - частинок на ядрах (досліди Резерфорда) прицільні відстані приймались порядку 0,1 нм. Хвильові властивості a - частинок ( Е = 7,7 МеВ) при цьому не враховувалися. Чи допустимо це?
614. Обчислити довжину хвилі l де Бройля для теплових (Т = 300 К) нейтронів. Чи необхідно враховувати хвильові властивості нейтронів при аналізі іх взаємодії з кристалом? Відстань між атомами у кристалі прийняти рівною 0,5 нм.
615. Яку прискорюючу різницю потенціалів Dj повинен пройти протон, щоб довжина хвилі l де Бройля дорівнювала: 1) 1 нм; 2) 1 пм?
616. Обчислити довжину хвилі l де Бройля протона, який пройшов прискорюючу різницю потенціалів Dj, яка дорівнює 1) 1 МВ. 2) 1 ГВ.
617. Протон має кінетичну енергію Т=1 kеВ. Обчислити додаткову енергію DТ, яку необхідно йому передати для того, щоб довжина хвилі l де Бройля зменшилась у три рази.
618. Обчислити довжини хвиль де Бройля a - частинки та протона, які пройшли однакову прискорюючу різницю потенціалів Dj = 1кВ.
619. Електрон має кінетичну енергію Т = 1,02 МеВ. У скільки разів зміниться довжина хвилі де Бройля, коли кінетична енергія Т електрона зменшиться у два рази ?
620. Кінетична енергія Т електрона дорівнює удвоєному значенню його енергії спокою ( 2 moc2). Обчислити довжину хвилі l де Бройля для цього електрона.
621. Частинка знаходиться у глибокій одномірній прямокутній «потенціальній ямі». Знайти співвідношення різниці DEn,n+1 cусідніх енергетичних рівнів для енергії Еn частинки у трьох випадках:
1) n = 2; 2) n = 5; 3) n ® ¥.
622. Враховуючи співвідношення невизначеностей, оцінити найменші помилки DР у визначенні імпульсу електрона та протона, коли координати центру мас цих частинок можуть бути встановлені з невизначеністю Dх = 0,01 мм.
623. Час життя t збудженого ядра порядку 1 нс, довжина хвилі l випроміннювання дорівнює 0,1 нм. З якою найбільшою точністю De може бути обчислена енергія випромінювання?
624. Частинка у глибокій одномірній прямокутній «потенціальній ямі» знаходиться в основному стані. Яка імовірність w находження частинки у крайній чверті “ями”?
625. Атом випромінює фотон з довжиною хвилі l = 800 нм. Час випромінювання t = 10 нс. Обчислити найбільшу точність Dl, з якою може бути знайдена довжина хвилі випромінювання.
626. Враховуючи співвідношення невизначеностей, оцінити ширину l одномірної “потенціальноі ями”, якщо мінімальна енергія електрона
Еmin = 10 еВ.
627. Альфа - частинка знаходиться у глибокій одномірній прямокутній «потенціальній ямі». Враховуючи співвідношення невизначеностей, оцінити ширину l “ями”, коли відомо, що мінімальна енергія a - частинки Еmin = 8 МеВ.
628. Враховуючи співвідношення невизначеностей Гейзенберга, показати, що електрон не може знаходитися у середині атомного ядра. Діаметр ядра прийняти рівним 10-15м.
629. Електрон знаходиться у глибокій одномірній прямокутній «потенціальній ямі» шириною l = 0,1 нм. Обчислити в електрон-вольтах найменшу різницю енергетичних рівнів.
630. Частинка у глибокій, одномірній, прямокутній “потенціальній ямі” шириною l знаходиться у збудженому стані ( n = 3). Обчислити, у яких точках інтервалу 0< х<l густина імовірності знаходження частинки має максимальне та мінімальне значення.
631. Обчислити густину r кальцію (решітка кубічна гранецентрована), якщо відстань між найближчими атомами d = 0,393 нм.
632. Стронцій має гранецентровану кубічну решітку. Обчислити відстань d між найближчими сусідніми атомами, якщо параметр решітки а = 0,605 нм.
633. Обчислити число Z елементарних комірок в одиниці об’єму кристалу барію (решітка об’ємноцентрована кубічна). Густину r барію вважати відомою.
634. Знайти густину r кристалу неону, якщо відомо, що решітка гранецентрована кубічна. Параметр решітки а = 0,451 нм.
635. Барій має об’ємноцентровану кубічну решітку. Густина r кристалу барію дорівнює 3,5 . 103 кг/м3. Обчислити параметр а решітки.
636. Алюміній має гранецентровану кубічну решітку. Параметр решітки а = 0,404 нм. Обчислити густину алюмінію.
637. Ванадій має об’ємноцентровану кубічну решітку. Обчислити параметр а решітки та відстань d між найближчими сусідніми атомами. Густину r ванадію вважати відомою.
638. Обчислити число Z елементарних комірок кристалу міді в одиниці об’єму (решітка гранецентрована кубічна). Густину r міді вважати відомою.
639. Відстань d між найближчими сусідніми атомами в кристалічній решітці золота дорівнює 0,288 нм. Обчислити параметр решітки, коли решітка гранецентрована кубічна.
640. Нікель має гранецентровану кубічну решітку. Обчислити параметр а решітки та відстань d між найближчими сусідніми атомами. Густину r нікелю вважати відомою.
641. Обчислити
теплоту Q, необхідну для нагрівання кристалу калію масою m= 200 г від
температури Т1 = 4 К до Т2 = 5 К. Прийняти
характеристичну температуру Дебая для калію 
д
= 100 К та вважати умову Т<<д
виконаною.
642. Користуючись теорією
теплоємності Дебая, обчислити питому теплоємність спит алюмінію при
температурі Т = д.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.