безліч: Укрзалізниця, Укрпошта, Укррічфлот, Укртелеком тощо. Всі вони регулюються державою.
Ще однією моделлю ринку є монополістична конкуренція – організація ринкової інфраструктури, за якої доволі значна кількість виробників пропонує схожу але не ідентичну продукцію. Ця модель поєднує монополістичні і конкурентні властивості. За таких умов фірми конкурують на ринку, продаючи диференційовані товари, які мають високий ступінь заміни, але не є абсолютно взаємозамінними. Разом із тим доступ на ринок залишається вільним – як для нових фірм, що хочуть на нього вийти, так і для тих, хто хоче з нього піти. Така специфіка ринку монополістичної конкуренції зумовлює великий діапазон цін – від помірних до дуже високих. Проте у кожному разі ці ціни, як правило, вищі, ніж це обумовлено витратами виробництва.
Прикладом ринку монополістичної конкуренції в Україні є міжнародні пасажирські авіаперевезення. Послуги, що пропонуються на ньому, характеризуються високим рівнем норми заміни, проте не є абсолютно ідентичними. На цьому ринку конкурують, з одного боку, “українські авіалінії”, а з другого – велика кількість іноземних державних і приватних компаній: британська “British Airwaves”, німецька “Lufthanza”, угорська “Malev” тощо.
Діапазон цін на послуги коливається від помірних до дуже високих. Двері для нових фірм на ринку відчинені; водночас будь-яка фірма, яка вирішить, що її капіталовкладення не ефективні, має змогу згорнути свою діяльність.
Четверта модель ринку – олігополія. Олігополістичний ринок характеризується домінуванням у кожній галузі певних фірм, кожна з яких має свій сегмент ринку. Головною рисою такого ринку є те, що лише кілька фірм виробляють усю або майже всю продукцію. Серед основних властивостей олігополістичного ринку – економія витрат, зумовлена ефектом масштабу виробництва; наявність бар’єрів для входження у галузь; злиття фірм. Практика довела: там, де спостерігається значний ефект масштабу, ефективне виробництво можливе лише за невеликої кількості фірм, а для цього потрібно, щоб кожна фірма займала значний сегмент ринку. За таких умов вихід на ринок ускладнюється, оскільки прийти на нього можуть лише великі виробники. Отже, ефект масштабу є основним бар’єром, який постає перед новими фірмами.
Однією з причин олігополії є злиття фірм, оскільки це призводить до посилення концентрації виробництва, а отже – розширює ефект масштабу виробництва.
Характерною рисою олігополістичного ринку є загальна взаємозалежність. Вона полягає в тому, що поведінка будь-якої фірми на такому ринку безпосередньо впливає на інші компанії, аналогічно й сама фірма відчуває на собі вплив із боку конкурентів. Тому при формуванні цінової політики ринку кожна фірма повинна враховувати можливу реакцію конкурентів.
Зазначені риси олігополістичного ринку визначають специфіку ціноутворення на ньому. Ціни на цьому ринку, як правило, негнучкі, змінюються на багато рідше, ніж на інших ринках. Причому – одночасно у всіх фірмах галузі. Така специфіка спонукає до узгодження дій у процесі ціноутворення. Воно досягається шляхом таємної змови, методом ціноутворення за принципом “витрати + прибуток”, методом так званого лідерства в цінах (коли їх рівень визначає найбільша фірма, а інші
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.