Модернізаційні та постмодернізаційні процеси в сучасній культурі

Страницы работы

40 страниц (Word-файл)

Фрагмент текста работы

Загострення суперечностей між провідними країнами, що було зумовлено нерівномірністю їх економічного розвитку.

Англія і Франція були головними промисловими державами, яким вдалося створити величезні колоніальні імперії, що перевищували власні їх території відповідно у 112 і 21 раз.

Але в кінці XIX ст. становище змінюється. Широке використання новітніх досягнень технічного прогресу США, Німеччиною та Японією забезпечило їм швидкий промисловий та економічний розвиток, вони відтісняють Англію і Францію, але колоній (ринків сировини і збуту) в них було значно менше. Переділити вже розділений світ можливо було лише силою, шляхом розв'язання війни.

Про це свідчать плани воюючих країн. Так, Німеччина прагнула відібрати в Англії і Франції їхні колонії, в Росії – Фінляндію і Прибалтику, частину Білорусії і Україну. Австро-Угорщина ставила за мету підкорити південнослов'янські народи й утвердитись на Балканах, захопити територію Правобережної України. Англія мала на меті розгромити свого головного конкурента – Німеччину, відібрати в Туреччини Палестину, Месопотамію і закріпитись в Єгипті. Франція бажала повернути захоплені Німеччиною у 1870 р. багаті вугіллям і залізною рудою Ельзас і Лотарингію, Росія прагнула об'єднати в етнічних кордонах Польщу і Вірменію, надавши їм певної автономії і захопити Константинополь тощо. США намагались встановити завдяки війні світове панування.

2.  Важливою причиною війни було і прагнення правлячих сил затримати наростання революційного руху, який загрожував викликати політичну нестабільність. Так, у 1908 р. в Англії страйкувало близько 300 тис, а у 1917 р.– вже 1463 тис. робітників. У Німеччині з 1910 по 1913 рр. відбулось близько 12 тис. класових конфліктів, в яких брало участь 1,5 млн. чоловік. У Росії кількість страйків з 1910 по 1914 рр. виросла з 222 до 3534, а число їх учасників – з 46,6 тис. до 1337,5.

3.  Поряд із зростанням революційної боротьби посилювався національний рух пригноблених народів Європи: ірландців проти англійського гніту; чехів, словаків, хорватів, сербів та інших слов'янських народів проти австро-угорського панування; поляків і ельзасців проти насильницького онімечення.

Отже, світова війна переслідувала цілі задоволення потреб розвитку капіталу і монополій в економічній і соціально-політичній сферах.

Наслідки Першої світової війни наочно демонстрували логіку розгортання імперського мислення, показували, куди заводить мілітаризація культури. Скалічена доля мільйонів мешканців воюючих країн, зруйнована промисловість, голод і розорення – це плата народів за мільярдні військові прибутки монополій.

Війна 1914-1918 рр. показала:

1)  У ХХст. війна не може не бути світовою. Імперське мислення потребує реалізації планів саме у світових масштабах. Боротьба за перерозподіл ринків і сировинних районів – це боротьба за перерозподіл світу. За своїми масштабами і наслідками ця війна не мала собі рівних у всій попередній історії людства. Війна тривала 4 роки, 3 місяці, 10 днів (із 1 серпня 1914 р. до 11 листопада 1918 р.). У цій війні брало участь 38 країн із населенням 1,5 млрд. чол. Чисельність діючих армій обох коаліцій складала близько 37 млн. чол. (січень 1917 р.) і мобілізованих за роки війни – близько 70 млн. чол.;

2) війна перетворює країни на мілітаристські держави, промисловість, сільське господарство, транспорт, людські ресурси яких – все поставлено на обслуговування війни. У 1917 р. на потреби війни працювали в Росії 76% робітників, у Франції – 57%, Великобританії – 46%, в Італії

Похожие материалы

Информация о работе

Тип:
Конспекты лекций
Размер файла:
368 Kb
Скачали:
0