Проектування технологічного процесу механічної обробки деталі «Вал первинний 150.37.104», страница 6

Розглянутий варіант забезпечує необхідні параметри по точності та шорсткості.

Поверхня 10.

Поверхня 10 є шийкою під підшипник на Æ55. Вона є базовою поверхнею і тому повинна бути досить точною. Тому її обробка вимагає досить високих параметрів по точності та шорсткості поверхні. У машинобудуванні є велика кількість способів для отримання циліндричної поверхні такого класу точності та шорсткості. Наведемо декілька варіантів:

З наведених варіантів обираємо варіант 1. В умовах масового виробництва цей метод найбільш характерний. Отримання поверхні першим способом гарантує оптимальне використання обладнання та дає можливість здобути саме ті параметри по точності та шорсткості, яки задані на робочому кресленні. Варіант 2 дає необґрунтовані точностні параметри, які на порядок вищі ніж потрібні. Через використання тонкого шліфування собівартість деталі буде декілька вищою.

Поверхня 13.

Поверхня 13 є внутрішньою фаскою крізного отвору Æ36мм. У таких умовах отримання фасок реалізується на центрувальній операції за допомогою зенкера. Цей варіант є найбільш доцільним і не має потреби у порівнянні з іншими видами обробки фасок. Тому пропоную наступний варіант обробки:

Поверхня 14.

Торець валу. Це базова поверхня при центруванні. Вона оброблюється на фрезерно – центрувальній операції за допомогою торцевої фрези. Це поверхня є площиною торця валу, тому єдиним доцільним та оптимальним варіантом її обробки буде:

Поверхня 15.

Поверхня 15 є плоскою поверхнею частини торця валу між діаметром Æ80мм та Æ 52мм. У таких обставинах для обробки поверхні застосовуємо поперечне точіння у рамках гідрокопіювальної операції. Варіант обробки зведемо у такий вид:

Поверхня 16.

Поверхня 16 є елементом торцю при зубчастій дільниці валу. Це площина від Æ52мм до Æ36мм. Отримати таку поверхню можливо декількома способами. Пропоную розглянути два варіанти:

Варіант 1 забезпечує задані точностні характеристики, але при виконанні гідрокопіювальної операції ускладнюється розрахунок копіру, і це є недоліком цього варіанту. Варіант 2 також забезпечує потрібні точностні характеристики, але  він є більш доцільним, тому що при фрезерно – центрувальній операції фрезерування виконується як необхідна операція для центрування.

Поверхня 17.