Дослідження ліноленової, акрилової та пропіонової кислот, що вступають у реакції з фурфуриловим спиртом і фурфурилгліцидиловим етером, страница 6

З рис. 3.10 помітно, що зразки, які знаходились в темряві золь-гель фракція зростала менше ніж  у зразків, які знаходились на світлі. Це говорить про те, що в темряві проходили реакції за рахунок утворившихся активних центрів, тільки при УФ-експонуванні, а на світлі народжувались активні центри, які вступали в реакцію. Таким чином виявили, що при УФ-експонуванні народжувались активні центри, які існують і вступають в реакцію після опромінення. При сонячному опроміненні значно зростає і константа дисоціації кислот, і тому у значній мірі іде полімеризація подвійних зв’язків у фурановому циклі. Єдине, що нам не вдалося показати, напряму проходить, чи не проходить взаємодія оксиранового циклу з карбоксильними групами вказаних кислот. Після досягнення max значення золь-гель фракцій ми намагались визначити методом ІЧ-спектроскопії (6мг. наважки затужавленного зразку у 300мг. KBr у вигляді таблетки), але при цьому спектр виявився  непрозорим. Тільки посередньо за значеннями твердості , гнучкості,(табл. 3.5) можна сказати, що при цьому проходить взаємодія оксиранового циклу з карбоксильною групою кислот, тому що полімеризація ЕФУ окремо від кислот дає крихкі покриття.

рис. 3.10 Графік залежності золь-гель фракції від часу витримування, композицій (ЕФУ + акрилова кислота + daracur 6%), (ЕФУ + пропіонова кислота + daracur 6%), (ЕФУ + ліноленова кислота + daracur 6%) після УФ-експонування.

Табл. 3.4 Показники золь-гель фракції в залежності від часу витримування, композицій  (ЕФУ + ліноленова кислота + daracur10%),   (ЕФУ + акрилова кислота + daracur 10%),   (ЕФУ + пропіонова кислота + daracur 10%),

Табл. 3.5  Фізико-механічні показники , композицій  (ЕФУ), (ЕФУ + ліноленова кислота + daracur6%),   (ЕФУ + акрилова кислота + daracur 6%),   (ЕФУ + пропіонова кислота + daracur 6%),

Висновки

Виходячи  графічних зображень, які показані на рис.3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9 можна зробити вибір оптимальної моделі отримання плівки з заданими параметрами і заданими значеннями золь-гель фракції.

При виборі оптимального зразку плівки слід звертати увагу на такі показники, як мінімальний час УФ-експонування, мінімальний вміст фотосенсибілізатора,  максимальне значення золь-гель фракції та значення твердості. Також слід відзначити, що значення оптимальності цієї моделі плівки буде дійсно лише для композицій ЕФУ +ліноленова кислота, ЕФУ + акрилова кислота, ЕФУ +пропіонова кислота у співвідношенні ( 1:1 ) та використанням як фотосенсибілізатор "daracur".

Виходячи з цих умов можна виділити дві оптимальні модельні плівки, які виготовлені на основі  композиції ЕФУ + акрилова кислота ( 1:1), з вмістом фотосенсибілізатора "daracur"  6%, що затверділа за 12 хвилин УФ-експонуванням, значенням золь-гель фракції 85,3% та показником твердості 0,46 умовних одиниць, а також плівку на основі композиції ЕФУ +пропіонова кислота ( 1:1 ),  з вмістом фотосенсибілізатора "daracur"  6%,що затверділа за 10 хвилин УФ-експонування, зі значенням золь-гель фракції 92,4 та показником твердості 0,4 умовних одиниці. А також якщо порівняти ці значення з показниками золь-гель фракції  в дослідженнях на постполімеризацію (рис 3.10), то можна дійти до  висновку, що бажаною є композиція з акриловою кислотою.