Що стосується реакції ЕФУ з ліноленовою кислотою, то повільне зростання золь-гель фракції пов'язано по-перше зі зниженням константи дисоціації ліноленової кислоти, а по-друге з більш повільною реакцією оксиполімерізації її подвійних зв’язків в умовах фото ініціювання перерозподілу подвійних кратних зв’язків.
3.2.3 Дослідження твердості зразків плівок при фотополімеризації.
На рис. 3.6, 3.7 і 3.8 зображені графічні залежності зростання кінетики твердості за час УФ-експонування, композицій (ЕФУ + акрилова кислота + daracur), (ЕФУ + пропіонова кислота + daracur) та (ЕФУ + ліноленова кислота + daracur) відповідно.
В дослідженнях на твердість, як і в дослідженнях на золь-гель фракцію, для кожної композиції були підготовлені по три зразки з різним вмістом фотосенсибілізатора "daracur",а саме 3,6 і 10%.
Дослідження проводились в часових межах УФ-експонування, від мінімального часу отверднення кожного зі зразків і до 135 хв. УФ-експонування. За винятком композицій (ЕФУ + пропіонова кислота + "daracur") ,тому що твердість цієї композиції, при різному вмісті (3%, 6% та10%) фотосенсибілізатору, в межах 30-65 хвилин УФ-експонування має слабкий характер зростання, і в середньому зростає на 0,05 умовних одиниць, а виходячи з цього подальше опромінення не впливає на процес фотополімеризації. Внаслідок цього максимальною точкою експерименту для даної композиції було 65 хвилин УФ-експонування.
Рис. 3.6 Графік залежності твердості від часу УФ-експонування композиції (ЕФУ + акрилова кислота + daracur).
Рис. 3.7 Графік залежності
твердості від часу УФ-експонування композиції (ЕФУ + пропіонова кислота +
daracur).
Рис. 3.8 Графік залежності твердості від часу УФ-експонування композиції (ЕФУ + ліноленова кислота + daracur).
Значення твердості, в залежності від часу УФ-експонування, для композицій (ЕФУ + акрилова кислота + "daracur"), (ЕФУ + пропіонова кислота + "daracur"), (ЕФУ + ліноленова кислота + "daracur") наведені в таблиці 3.3.
Виходячи зі значень таблиці 3.3 поспостерігати туж саму тенденцію впливу кількості фотосенсибілізатора "daracur", яка спостерігалась і в дослідженнях на золь-гель фракцію. А саме по відношенню зразків з 6% вмістом фотосенсибілізатора "daracur" до зразків з 3% вмістом фотосенсибілізатора "darаcur" , твердість значно вище, ніж співвідношення зразків з 10% вмістом фотосенсибілізатора "daracur" до зразків з 6% вмістом фотосенсибілізатора "daracur". Що також говорить про доцільність використання фотосенсибілізатора "daracur" у кількості 6 масових %.
На рис. 3.9 зображені графіки залежності показників твердості від часу УФ-експонування для трьох композицій ЕФУ + акрилова кислота + "daracur", ЕФУ + ліноленова кислота кислота + "daracur", ЕФУ + пропіонова кислота + "daracur" з однаковим вмістом фотосенсибілізатора "daracur" 6 масових %.
рис. 3.9 Графік залежності твердості від часу УФ-експонування, композицій (ЕФУ + акрилова кислота + daracur 6%), (ЕФУ + пропіонова кислота + daracur 6%), (ЕФУ + ліноленова кислота + daracur 6%).
Виходячи зі значень, які наведені в таблиці 3.3 та графіків, що зображені на рис.3.9 можна зробити висновок, що за час УФ-експонування 10-100 хвилин композиції ЕФУ + акрилова кислота + "daracur", ЕФУ + пропіонова кислота + "daracur" значно більша ніж у композиції ЕФУ + ліноленова
Табл. 3.3 Показники твердості в залежності від часу УФ-експонування композицій (ЕФУ + акрилова кислота + daracur) (ЕФУ + пропіонова кислота + daracur 6%), (ЕФУ + ліноленова кислота + daracur 6%).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.