Промышленность \ Основы технологии производства полимеров

Дослідження ліноленової, акрилової та пропіонової кислот, що вступають у реакції з фурфуриловим спиртом і фурфурилгліцидиловим етером, страница 2

Композиції наносили на скляні пластинки та встановлювали під лампу на 25 см від джерела випромінювання. Ступінь висихання, твердість покриття та інші показники перевіряли після того, як скляна пластинка охолоне до кімнатної температури.

Табл. 3.1 склад композиції на основі ЕФУ та ліноленової, пропіонової, і акрилової кислот.

Позначення композиції

Вміст кислоти, моль

Вміст

ЕФУ, моль

Вміст фотосенсибілізатора

% мас.

ЕФУ + ліноленова К-та + darаcur

1

1

3

6

10

ЕФУ + ліноленова к-та + 2.2' діметил, 2-метоксиацетофенон

1

1

3

ЕФУ + ліноленова к-та + (C6H5)3PhCH2N FeCl4 ag 

1

1

3

ЕФУ + ліноленова к-та + трігонал

1

1

3

ЕФУ + ліноленова к-та + irgаcur

1

1

3

ЕФУ + ліноленова к-та + ізобутіловий етер бензоата 

1

1

3

ЕФУ + акрилова к-та + darаcur

1

1

3

6

10

ЕФУ + пропіонова к-та + darаcur

1

1

3

6

10

Таблиця 3.2 - Характеристика вихідних сполук.

Вихідні матеріали

Нормативна документація

Основні показники

Эпіхлоргідрин

ТУ 6 – 09 – 4225

Зміст основної речовини – не менш 98,0 %.

Температура кипіння -             114 - 117 С0.

Щільність – 1,180 г/см3.

Показник заломлення - 1,438.

Фурфуриловий спирт

ТУ 6 – 09 – 4159

Зміст основної речовини – не менш 98,0 %.

Температура кипіння - 171 С0.

Щільність - 1,132.

Показник переломлення - 1,486.

Ліноленова кислота

Зміст основної речовини - не менш 92,0 %,                          середня ММ - 280,44.

Пропіонова кислота

Вміст  пропіонової кислоти -                                      

92.3%.

Йодне число – 77 г I2/100р.

ММ-74

Акрилова кислота

Вміст  пропіонової кислоти -                                      

92.1%.

Йодне число – 79 г I2/100р.

ММ-72

Толуол нафтовий

ДЕРЖСТАНДАРТ 14710 – 95

Щільність при 20 ˚С – 0,866 г/см3.

Межі перегонки: 98 % об'єму пере ганяється у межах - 0,6 ?С.

3.2 Експериментальна частина

3.2.1 Вибір фотосенсибілізатора.

З огляду на низьку активність жирних кислот при фотополімеризацій, для прискорення процесу тужавіння при УФ-експонуванні, були використані різні фотосенсибілізатори.

Вибір сенсибілізатора базувався на значені мінімального часу отверднення плівки модельної композиції, приготовленої на основі ЕФУ + ліноленова кислота у співвідношенні ( 1:1 ) з різними фотосенсибілізаторами. Кількість фотосенсибілізатора для всіх зразків 3 масових % від наважки.

Результати досліджень наведені у діаграмі на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Вплив фотосенсибілізаторів на мінімальний час тужавіння плівки.       

Данні діаграми свідчять, що композиція (ЕФУ + ліноленова кислота + darakur 3%) має самий мінімальний час отверднення,  а отже “daraсur” є найбільш придатним фотосенсибілізатором, з наявних, для процесів фотополімеризації.

У подальших дослідженнях як фотосенсибілізатор використовувався “daraсur”.

3.2.2 Дослідження золь-гель фракцій плівок при фотополімеризації.

На рис 3.2,3.3, і 3.4 наведена кінетика зростання золь-гель фракції протягом  УФ-експонування, покриттів, одержаних на основі композицій (ЕФУ + акрилова кислота + daracur), (ЕФУ + пропіонова кислота + daracur) і (ЕФУ + ліноленова кислота + daracur) відповідно.

Фотосенсибілізатор “daraсur”, для кожної з композицій був взятий у кількості 3, 6 і 10 масових відсотків.

Композиція (ЕФУ + акрилова кислота + daracur). Рис. 3.2.

Мінімальний час отверднення плівки до ступеня “3” для цієї композиції, незалежно від кількості фотосенсибілізатора (у межах 3-10 масових %) складає 5 хв. УФ-експонування.

Скачать файл