або
.
Рис. 2.1
При проектних розрахунках на міцність деталей машин напруження, що допускаються, визначають за формулами:
,
,
де ,
- граничне
(небезпечне) напруження, при виникненні якого в небезпечній точці деталі
з'являються ознаки руйнування або пластичні деформації.
При перевірочних розрахунках часто застосовують умову міцності у вигляді:
або
.
У якості граничного напруження приймають:
Необхідний коефіцієнт запасу міцності прийнято представляти як добуток трьох
коефіцієнтів запасу:
.
Тут - коефіцієнт, що
враховує ступінь точності визначення величини і характеру прикладення
навантажень, що діють на деталь, і ступінь наближення прийнятої
розрахункової схеми до дійсних умов роботи деталі. Чим точніше визначені
навантаження, що діють па деталь і чим більш наближена до реальних умов розрахункова
схема, тим ближче
до одиниці.
Для точних методів розрахунку з урахуванням
концентрації напружень значення лежить у межах 1,1 - 1,5,
при менш точних
= 2,0 -3,0.
Коефіцієнт враховує ступінь
однорідності механічних властивостей матеріалу. Для сталевих деталей з
кувань і прокату
= 1,2 - 1,5, для чавунних
= 3 - 6.
Коефіцієнт вводиться тільки в тих
випадках, коли повинна бути забезпечена особлива надійність деталі в
умовах експлуатації;
= 1 - 1,5.
Таким чином, при статичному навантаженні деталі з пластичного матеріалу (сталь відпалена, нормалізована, загартована з високою відпуском) допустимі напруження:
і ,
де , тобто
залежить
від пластичності матеріалу.
Концентрація напружень при дії постійного навантаження не знижує міцності деталей із пластичних матеріалів.
При статичному навантаженні допустимі напруження для крихких матеріалів:
,
де - масштабний фактор, що враховує зниження
межі міцності матеріалу зі збільшенням абсолютних розмірів деталі;
,
тобто відношенню меж міцності при випробовуванні зразків з фактичним
діаметром і діаметром 10 мм.
- ефективний коефіцієнт концентрації напружень при статичному навантаженні.
При розрахунку деяких об'єктів, зокрема зубчастих коліс, болтів, заклепувальних і зварних з'єднань, фрикційних і черв'ячних передач, допустимі напруження вибирають зі спеціальних таблиць.
Деталь може вийти з ладу також через руйнування робочих поверхонь, тобто недостатньої контактної міцності.
Вибір допустимих напружень і коефіцієнтів запасу міцності при розрахунках на контактну міцність виконується табличним методом.
Крім розрахунків на міцність для ряду типів деталей виконуються розрахунки на твердість шляхом порівняння фактичних (розрахункових) переміщень з допустимими.
2.4 Приклад вибору з’єднань
Бажано, щоб з’єднання не спотворювало форму виробу, не вносило додаткових елементів у його конструкцію і т.п.
Наприклад, з’єднання труб болтами потребує застосування фланців, свердлування отворів під болти, установку самих болтів з гайками і шайбами.
З’єднання труб зварюванням встик не потребує ніяких додаткових елементів. Воно у найбільшій степені наближує складений виріб до цілого. З цих позицій з’єднання болтами може бути оправданим тільки з точки зору роз’ємності.
Питання для самоперевірки:
1 Наведіть приклади з’єднань деталей машин
2 Поясніть, що є основним критерієм працездатності деталей машин
3 З’ясуйте, як розділяються види з’єднань за ознакою роз’ємності
4 Поясніть, що приймають у якості граничного напруження
5
З’ясуйте, що враховує
масштабний фактор
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.