Знаючи різницю хода Г і товщину досліджуваного зразка L в сантиметрах, визначаємо (n1-n2) за формулою: (n1-n2)=,
L – для всіх досліджуємих зразків 4 10-3 см, тоді:
Г – визначаємо використовуючи табл. 1.
Для кожного зразка вибираємо найбільшу різницю (n1-n2) із одержаних. Таким чином, чим більша різниця (n1- n2), тим більші залишкові внутрішні напруження.
Висновок: залишкові внутрішні напруження виникають в місцях різкої зміни площі поперечного перерізу деталі (галтелі, фаски і т.д.). Чим більше кут між площинами, тобто наявність або відсутність заокруглень, тим більші напруження. Залишкові внутрішні напруження є важливим фактором, який впливає на роботу деталі і цей фактор слід обов’язково враховувати.
В цьому випадку в полі зору пристрою спостерігається чутливість пурпурно-фіолетового кольору. Незначна зміна різниці хода (на 12-15нм) в більшу або меншу сторону викликає різку зміну кольорів в синю або червону область. Оптична різниця хода визначається за формулою: Г=(n1-n2)×L, де
n1, n2 – показники заломлення скла для звичайного і незвичайного променей; L – товщина зразка.
Величину Г знаходять з таблиці, яка визначає залежність інтерференційного кольору від різниці хода. Таким чином пристрій працює як полярископ.
3. Порядок роботи
Працювати з прибором в напівзатемненому приміщенні. Вимірювання на приборі, коли він працює як полярископ, необхідно виконувати у такому порядку: ввімкнути лампу освітлення в мережу змінного струму 220 В. В робоче положення ввести аналізатор Æ 250 мм і пластинку l поворотом ручки 43 до упора в сторону напису "Спостереження". Покласти досліджуваний зразок на середину матового скла.
Спостерігаємо через аналізатор і обертаємо матове скло з досліджуваним зразком до отримання кольору, що відповідного найбільшій різниці хода. За отриманим кольором знаходимо різницю хода Г в нм, користуючись таблицею:
Таблиця 10.1. – Значення різниці ходу в залежності від кольору
Кольори |
Різниця хода Г, нм |
Жовтий |
325 |
Жовто-зелений |
275 |
Зелений |
200 |
Блакитно-зелений |
145 |
Блакитний |
115 |
Пурпурно-фіолетовий |
0 |
Червоний |
25 |
Помаренчевий |
130 |
Світло-жовтий |
200 |
Жовтий |
260 |
Білий |
310 |
Знаючи різницю хода Г і товщину досліджуваного зразка L в сантиметрах, визначимо (n1-n2) за формулою: (n1-n2) = . За різницею (n1-n2) знаходимо категорію скла за подвійним променезаломленням.
Таким чином, чим більша різниця (n1-n2), тим більші залишкові внутрішні напруження у зразку.
4. Приклад розрахунку
Зразок: №1 (n1-n2) ==287,5 – для блакитного кольору;
(n1-n2) =325 – для помаранчевого кольору;
Зразок: №2 (n1-n2) == – для жовтого кольору
(n1-n2) == – для жовтого кольору
Зразок: №3 (n1-n2) ==287,5 – для блакитного кольору
(n1-n2) ==325 – для помаранчевого кольору
Зразок: №4 (n1-n2) == – для жовтого кольору
(n1-n2) ==325 – для помаранчевого кольору
Зразок: №5 (n1-n2) ==287,5 – для блакитного кольору
(n1-n2) ==325 – для помаранчевого кольору
Зразок: №6 (n1-n2) == – для жовтого кольору
(n1-n2) ==325 – для помаранчевого кольору
Рис. 10.4. Схеми навантаження
Контрольні запитання
1. На чому засновано принцип дії полярископа-поляриметра ПКС-250?
2. Чим характеризується величина внутрішніх напружень при дослідженні на полярископі?
3. Як впливають концентратори напружень на розподіл та величину внутрішніх напружень, а також на міцність деталей?
4. Назвіть шляхи зменшення концентрації напружень у місцях різкої зміни форми.
5. Які особливості концентраторів напружень при дії циклічно змінних навантажень?
Рис. 10.3 Приклади
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.