Методичні рекомендації до виконання практичних завдань з навчальної дисципліни «Економіко-математичні методи у фінансових розрахунках», страница 3

Коефіцієнт стійкості економічного зростання (К_сез) визначається за формулою:

                                        (3)

де     П_ч – сума чистого прибутку;

         Д – сума дивідендів, які виплачуються акціонерам;

         ВК – сума власного капіталу.

Розрахунок К_сез рекомендується проводити на основі даних, усереднених за ряд суміжних періодів.

Шляхом побудови жорстко детермінованої факторної моделі можна ідентифікувати фактори, що визначають значення (К_сез). Одна з можливих моделей має такий вигляд:

                       (4)

де     П_рі – сума реінвестованого прибутку;

П_ч – сума чистого прибутку;

ВР – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

А – сума активів;

К_з – сума залучених коштів;

ВК – сума власного капіталу.

Наведена факторна модель описує як виробничу так і фінансову діяльність підприємства (виробнича діяльність - другий та третій фактори; фінансова діяльність - перший та четвертий фактори).

Економічна інтерпретація факторів моделі наступна:

1) перший фактор моделі характеризує дивідендну політику підприємства, що виражається у виборі економічно доцільного співвідношення між виплаченими дивідендами та прибутком, що акумулюється;

2) другий фактор характеризує рентабельність продаж;

3) третій фактор характеризує ресурсовіддачу;

4) четвертий фактор, характеризує співвідношення між залученими та власними джерелами коштів (коефіцієнт фінансової залежності).

Розширену факторну модель для розрахунку коефіцієнта стійкості економічного зростання (К_сез) можна представити наступним чином:

                (5)

де     П_рі – сума реінвестованого прибутку;

         П_ч – сума чистого прибутку;

         ВР – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

         ОбК – вартість власних оборотних коштів;

         ПА – сума поточних активів;

         ПП – сума поточних пасивів;

         ВБ – валюта балансу;

         ВК – сума власного капіталу.

Економічна інтерпретація факторів моделі:

1)  частка прибутку реінвестованого у виробництво;

2)  рентабельність реалізованої продукції;

3)  оборотність власних оборотних коштів;

4)  забезпеченість власними оборотними коштами;

5)  поточна ліквідність;

6)  частка короткострокових зобов’язань у капіталі підприємства;

7)  співвідношення загального та власного капіталу підприємства.

Виконувати завдання рекомендовано проводити у такій послідовності:

1) на основі вихідних даних знайти усереднені значення всіх показників, що входять до моделей (4 та 5);

2) визначити К_сез за формулою (4), зберігаючи проміжні розрахунки значень чотирьох факторів;

3) визначити К_сез за формулою (5), зберігаючи проміжні розрахунки значень семи факторів;

4) проаналізувати отримані результати, сформулювати свої висновки та надати відповідні рекомендації.

При викладенні рекомендацій слід зважувати на те, що підприємство може вибрати один із двох підходів до нарощування свого економічного потенціалу. Перший підхід полягає в орієнтації на сформовані пропорції в структурі та динаміці виробництва, при цьому темп зростання обсягів виробництва (виручки) задається поточним або усередненим у динаміці значенням коефіцієнта К_сез. Згідно з другим підходом передбачаються більше швидкі темпи розвитку. При цьому як видно з моделі, підприємство може використовувати певні економічні важелі: зниження частки виплачених дивідендів, удосконалення виробничого процесу (зниження фондомісткості, підвищення рентабельності), пошук можливості одержання економічно доцільних кредитів, додаткова емісія цінних паперів і т.п.