Рис.3.17.
ний діапазон обмежується нижньою wН і верхньою wВ робочими частотами. Частоти wН, wВ вибираються виходячи з задаваємих при проектуванні коефіцієнтів частотних спотворень для низьких МН = КUC/KUН і високих МВ = КUC/KUВ частот. Коефіцієнти МН і МВ фактично визначають wН і wВ, які, в свою чергу, обмежують полосу пропускання, або робочий діапазон частот підсилювача. Для різних класів підсилювачів коефіцієнти МН і МВ задаються. Коли ж вони не задані, то значення wН і wВ вибирають з умови, що коефіцієнт підсилення КU(wН) = КU(wВ) зменшується відносно свого значення на середніх частотах на 3 дБ (в 1.41 раза). Підсилювачі з іншим типом частотних характеристик описуються іншими параметрами. Наприклад, для резонансних підсилювачів важливими є такі параметри як резонансна частота, полоса пропускання, добротність та ін.
В ряді випадків поряд з АЧХ широко використовується фазочастотна характеристика, визначаєма як
Вона встановлює залежність кута здвигу фаз між вихідною і вхідною напругами від частоти. Амплітудні і фазові характеристики тісно пов’язані
між собою.
Для багатокаскадних підсилювачів, які будуються на основі послідовного з’єднання декількох каскадів (рис.3.18.) частотна характеристика будується в слідуючій послідовності.
і що, відповідно до рис3.18,а
знаходимо:
.
Відповідно для модуля будемо мати:
.
В логарифмічному масштабі
Відношення найбільшого допустимого значення вхідної напруги UВХ.МАКС. до його найменшого допустимого UВХ.МІН. називається динамічним діапазоном:
(дБ)
Визначення динамічного діапазону пов’язане з тим, що будь-який підсилювач накладає обмеження на максимальний і мінімальний рівень вхідного сигналу. Максимальна амплітуда UВХ обмежується тим, що рівень сигналу виходить за лінійний діапазон прохідної характеристики підсилювача внаслідок чого будуть суттєво зростати його нелінійні спотворення.
Мінімальна амплітуда UВХ здебільшого обмежується рівнем власних шумів підсилювача, на фоні яких корисний сигнал губиться і не може бути чітко виділеним.
Вихідна потужність характеризується тою величиною потужності, що виділяється на навантаженні. Вона узгоджена з показником якості підсилювача, який називається коефіцієнтом нелінійних спотворень, а також з коефіцієнтом корисної дії. Вихідна потужність оцінюється номінальною потужністю, що виділяється на навантаженні з розрахунковим опором і при цьому забезпечується допустима величина коефіцієнта нелінійних спотворень КН.
Коефіцієнт КН обумовлений нелінійністю прохідної характеристики підсилювача. Навявність такої нелінійності приволить до появи в вихідній напрузі і струмі вищих гармонік при подачі на вхід чисто синусоїдального сигналу (див. розділ…). Визначається він по формулах:
Кн = =,
де РІ – потужність і – ї гармоніки; N – кількість враховуємих гармонічних складових.
Величина КН задається при проектуванні підсилювача і знаходиться в межах одиниць відсотків.
Більш широке використання знаходить параметр, який називається коефіцієнтом гармонік, який обчислюється по формулах:
, або KГ = .
Середньоквадратичне значення вищих гармонік розглядається як шумова характеристика, або напруга перешкоди (завади). КГ в таких випадках є оцінкою відношення – шум/сигнал.
Використання транзисторів в якості регулюємих резисторів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.