Умовні графічні позначення на схемах виконують суцільною товстою основною лінією, а горизонтальну розділову межу усередині графічного позначення і лінії зв'язку - суцільною тонкою лінією за ГОСТом 2.303—68. Шрифт буквених позначень беруть за ГОСТом 2.304—81, який дорівнює 2,5 мм.
У стандарті встановлено два методи побудови умовних позначень: спрощений і розгорнений.
При спрощеному методі побудови прилади і засоби
автоматизації, що здійснюють складні функції, наприклад,
контроль, регулювання, сигналізацію і виконані у вигляді окремих блоків, зображують
одним умовним позначенням. При цьому первинні вимірювальні перетворювачі і всю
допоміжну апаратуру не зображують.
При розгорненому методі побудови кожен прилад або блок, що входить в єдиний вимірювальний, регулюючий або керуючий комплект засобів автоматизації, зазначають окремим умовним позначенням.
Умовні позначення приладів і засобів автоматизації, вживані в схемах, включають графічні, буквені і цифрові позначення.
У верхній частині графічного позначення наносять буквені позначення вимірюваної величини і функціональної ознаки приладу, що визначає його призначення. У нижній частині графічного позначення наносять цифрове (позиційне) позначення приладу або комплекту засобів автоматизації.
Порядок розміщення букв в буквеному позначенні роблять таким: основне позначення вимірюваної величини; додаткове позначення вимірюваної величини (за необхідності); позначення функціональної ознаки приладу.
При побудові позначень комплектів засобів автоматизації перша буква в позначенні кожного приладу, що входить в комплект, або пристрою (окрім пристроїв ручного управління) є найменуванням вимірюваної комплектом величини.
Буквені позначення пристроїв, виконаних у вигляді окремих блоків і призначених для ручних операцій, незалежно від того, до складу якого комплекту вони входять, повинні починатися з букви Н. Порядок розміщення буквених позначень функціональних ознак приладу роблять з дотриманням послідовності позначень: I,R,C,S,A.
При побудові буквених позначень зазначають не всі функціональні ознаки приладу, а лише ті, які використовують у даній схемі.
Букву А застосовують для позначення функції «сигналізація» незалежно від того, чи винесена сигнальна апаратура на будь-який щит або для сигналізації використовуються лампи, вбудовані в сам прилад.
Букву S застосовують для позначення контактного пристрою приладу, використовуваного тільки для включення, відключення, перемикання, блокування.
При застосуванні контактного пристрою приладу для включення, відключення і одночасно для сигналізації в позначенні приладу використовують обидві букви: S і А.
Граничні значення вимірюваних величин, за якими здійснюється, наприклад, включення, відключення, блокування, сигналізація, допускається конкретизувати додаванням букв Н і L. Ці букви наносять праворуч від графічного позначення.
За необхідності конкретизації вимірюваної величини праворуч від графічного позначення приладу допускається зазначати найменування або символ цієї величини.
Для позначення величин, не передбачених даним стандартом, допускається використовувати резервні букви. Застосування резервних букв повинне бути розшифроване на схемі.
Підведення ліній зв'язку до приладу зображують у будь-якій точці графічного позначення (зверху, знизу, збоку). За необхідності вказівки напряму передачі сигналу на лініях зв'язку наносять стрілки.
Принцип побудови умовного позначення приладу наведений на рисунку 4.4.
Приклади побудови умовних позначень приладів і засобів автоматизації наведені в таблиці Г.1.
Функціональні схеми автоматизації можуть бути виконані двома способами:
а) із зображенням засобів автоматизації на технологічних схемах поблизу відбірних та прийомних пристроїв, без побудови прямокутників щитів, пультів управління та контролерів. При цьому досягається скорочення об'єму документації. Однак на схемі не відображається організація пунктів контролю та управління об'єктом, читання схем, виконаних в такий спосіб, викликає труднощі;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.