Методичні вказівки з оформлення графічної частини конструкторської документації проектів автоматизації. Структурні, функціональні та принципові електричні схеми, страница 11

- записувати в загальному найменуванні (заголовку) позначення документів, на підставі яких ці елементи застосовані.

При вказівці біля умовних графічних позначень номіналів резисторів і конденсаторів (рисунок 5.8) допускається застосовувати спрощений спосіб позначення одиниць вимірювань:

- для резисторів від 0 до 999 Ом - без вказівки одиниць вимірювання, від 10³ до 999 ´ 10³ Ом - в кілоомах з позначенням одиниці вимірювання рядковою буквою к, від 10⁶ до 999 ´ 10⁶ Ом - в  мегаомах  з  позначенням одиниці  вимірювання  великою  буквою  М, понад 10⁹ Ом - в гігаомах з позначенням одиниці вимірювання великою буквою Г;

- для конденсаторів від 0 до 9999´10^-12 ф - в пікофарадах без вказівки одиниці вимірювання, від 10^-6 до 9999 ´ 10^-6 - в мікрофарадах з позначенням одиниці вимірювання рядковими буквами мк|.

На схемі слід указувати позначення виводів (контактів) елементів (пристроїв), нанесені на виріб або встановлені в їх документації. Якщо в конструкції елемента (пристрою) і в його документації позначення виводів (контактів) не вказані, то допускається умовно присвоювати їм позначення на схемі, повторюючи їх надалі у відповідних конструкторських документах. Для відмінності на схемі позначень виводів (контактів) від інших позначень (позначень кіл і т.п.) допускається записувати позначення виводів (контактів) з кваліфікуючим символом відповідно до вимог ГОСТу 2.710-75.

 На схемі рекомендується називати характеристики вхідних і вихідних кіл виробу (частоту, напругу, струм, опір, індуктивність і т.п.), а також параметри, що підлягають вимірюванню на контрольних контактах, гніздах і т.п. Якщо неможливо вказати характеристики або параметри вхідних і вихідних кіл виробу, то указуються найменування кіл або контрольованих величин. При зображенні на схемі багатоконтактних рознімів допускається застосовувати умовні графічні позначення, що не показують окремі контакти (ГОСТ 2.755-74).    

     Рисунок 5.8

5.4 Вимоги до виконання електричних схем

        Кількість схем на виріб повинна бути мінімальною, але в сукупності вони повинні містити відомості в об'ємі, достатньому для проектування, виготовлення, настроювання, регулювання, експлуатації і ремонту виробу.

Елементи, що становлять функціональні групи або пристрої, допускається на схемах виділяти штрихпунктирними| тонкими лініями, зазначаючи при цьому найменування функціональної групи або найменування, позначення (номер) або тип (шифр) пристрою. Умовні графічні позначення не відображають дійсні розміри елементів, що позначаються, а тільки визначають їх вид (тип). Один і той самий символ (знак) позначає і малий за розмірами і значенням параметрів елемент і великий. Наприклад, одним і тим самим символом можна позначити електричний двигун постійного струму потужністю як в декілька ват, так і в декілька десятків кіловат. Таким чином, за схемою в цілому також не можуть бути визначені розміри виробів. При виконанні схем будь-яких видів для позначення елементів застосовують такі графічні позначення:

- умовні графічні позначення, встановлені стандартами ЄСКД|;

- схематичні розрізи;

- зовнішні контури ( зокрема аксонометричні);

- прямокутники.

Застосування на схемах тих або інших графічних позначень визначається правилами виконання відповідних типів схем.

На схемі одного виду допускається зображати окремі елементи схем іншого виду, що безпосередньо впливають на роботу виробу (наприклад, на електричній схемі зображають кінематичні або гідравлічні елементи). Умовні графічні позначення елементів викреслюються на схемі лініями тієї самої товщини, що і лінії електричного зв'язку.

При викреслюванні окремих умовних графічних позначень і самих схем  використовують суцільну лінію товщиною S = 0,2 ... 0,8 мм залежно від форматів схеми і розмірів графічних позначень для зображення ліній електричного зв'язку (дріт, кабель, шина), всіх видів обмоток, комутаційних пристроїв, резисторів, телефонних апаратів, комутаторів, акустичних голівок, приладів звукової сигналізації.