Функціональні частини на структурній схемі
зображаються у вигляді прямокутників або умовних графічних позначень. Товщина
ліній обведення прямокутників повинна дорівнювати товщині ліній електричного
зв'язку, тобто S .
Графічна побудова схеми повинна давати найбільш наочне
уявлення про послідовність взаємодії функціональних частин у виробі. На лініях
взаємозв'язків позначаються стрілками напрями ходу процесів (потоку енергії),
що відбуваються у виробі.
При зображенні функціональних частин у вигляді
прямокутників найменування, позначення і типи вписують всередину прямокутників.
При великій кількості функціональних частин допускається замість найменувань,
позначень і типів проставляти порядкові номери, як правило, зверху вниз в
напрямі зліва направо. У цьому випадку найменування і типи зазначаються в
таблиці, що поміщається над основним написом.
Допускається поміщати на схемі пояснювальні написи,
діаграми або таблиці, що визначають послідовність процесів у часі, а також зазначати
значення параметрів струмів, напруги в характерних точках, форми імпульсів,
математичні залежності і т.д.
На рисунку 3.1 як приклад наведена структурна схема
регулювання дозування хлористого калію.
Рисунок 3.1 - Структурна схема регулювання
дозування хлористого калію
4 ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СХЕМ
На функціональній схемі зображають функціональні
частини виробу (елементи, пристрої і функціональні групи), що беруть участь у
процесі, який ілюструється схемою, і зв'язку між цими частинами. На схемі допускається
замість зв'язків зображати конкретні з'єднання між елементами і пристроями
(дроти, кабелі).
Функціональні частини на схемі зображають у вигляді
умовних графічних позначень. Окремі функціональні частини допускається
зображати у вигляді прямокутників. Графічна побудова схеми повинна давати
найбільш наочне уявлення про послідовність процесів, що ілюструються схемою.
На схемі повинні бути зазначені:
- для
кожної функціональної групи - її найменування;
- для
кожного пристрою, зображеного у вигляді прямокутника, - його найменування,
позначення або тип;
- для
кожного пристрою, зображеного у вигляді умовного графічного позначення, - його
позначення або тип;
- для
кожного елемента, - позиційне позначення, присвоєне йому на принциповій схемі,
або тип.
Найменування пристроїв, позначення і типи
рекомендується вписувати в прямокутники або біля умовних графічних позначень.
На схемі зазначаються технічні характеристики
функціональних частин (поряд з графічними позначеннями або на вільному полі
схеми) і поміщаються пояснювальні написи, діаграми або таблиці, послідовність
процесів у часі, а також значення параметрів (струмів, напруги) в характерних
точках, форми імпульсів, математичні залежності і т.д.
Прилади і засоби автоматизації, електричні пристрої і
елементи обчислювальної техніки на функціональних схемах автоматизації
показуються відповідно до ГОСТу 21.404—85 і галузевих нормативних документів. У
таблиці А.1 наведені основні умовні позначення приладів і засобів автоматизації
за ГОСТом 21.404—85.
Відбірний пристрій для всіх постійно підключених
приладів зображають суцільною тонкою лінією, що сполучає технологічний трубопровід
або апарат із приладом (рисунок 4.1). За необхідності вказівки конкретного
місця розміщення відбірного пристрою (усередині контура технологічного апарата)
його позначають колом діаметром 2 мм (рисунок 4.2).
Основні буквені позначення вимірюваних величин і
функціональних ознак приладів повинні відповідати наведеним у таблиці
Б.1|ББ .
Додаткові буквені позначення, вживані для вказівки
додаткових функціональних ознак приладів, перетворювачів сигналів і
обчислювальних пристроїв, наведені в таблиці В.1.
Розміри умовних графічних позначень приладів і засобів
автоматизації у схемах наведені на рисунку 4.3.
Рисунок 4.3
