Основні економічні характеристики стаціонарного населення можна унаочнити за допомогою економічних пірамід, які графічно відображають співвідношення між тривалістю очікуваного економічно активного і неактивного життя у певному віці, а також між обсягами споживання та виробництва.
Розглянуті методи демоекономічного аналізу, які основані на економічних таблицях смертності і повікових показниках виробництва та споживання - важливий напрямок виміру зв'язку демографічних структур з економічними процесами.
Голюк С. В. Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ
Сім'я - один з найстаріших суспільних інститутів. Як і будь-який соціальний інститут, вона змінюється із змінами в суспільстві: змінюються норми, цінності і зразки поведінки в сфері шлюбно-сімейних відносин, але за всю історію людства вона не переживала такої кардинальної перебудови, як за останнє століття.
Для сучасної української сім'ї характерна низка тенденцій, єдиний для всіх розвинутих індустріальних країн: нуклеарізація сімей, більша орієнтація жінок на зайнятість у суспільному виробництві, поширення незареєстрованих шлюбів. Проте сучасна ситуація в Україні характерна значним спадом рівня життя населення, поширенням бідності, майновим розшаруванням, проблемами безробіття, - є вагомим чинником дестабілізації сім'ї, зумовлює зростання чисельності розлучень, значне зниження народжуваності та зменшення кількості дітей в сім'ї (навіть у традиційно багатодітній - селянській).
Ь початку 1990-х років відбувся перехід від найпоширенішої дводітної моделі сім'ї до однодітної моделі. Тривалий спад життєвого рівня, невирішені екологічних проблем, загострених наслідками Чорнобильської катастрофи, соціальї психологічний дискомфорт, пов'язаний із невпевненістю у найближчої майбутньому, примушують населення, більшою мірою, ніж раніше,. обм< розмір родини.
ЗО
Основними причинами зменшення народжуваності є зниження рівня життя, багаторазове подорожчання всіх без винятку товарів дитячого асортименту - від продуктів до одягу, книжок та іграшок, зростання оплати виховання дітей в дошкільних та позашкільних закладах, запровадження неофіційної плати за навчання її багатьох школах, погіршення репродуктивного здоров'я.
Подібне соціально-економічне становище більшої частини населення не могло не вплинути на динаміку росту розлучень в країні. Коефіцієнт нестабільності шлюбів порівняно з 1989 р. у 2002 р. зріс із 0,4 до 0,58. Нині, за статистикою, на 100 укладених шлюбів припадає 58 розлучень. Особливо багато розлучень в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях, м. Києві та Автономній Республіці Крим. І Іайменше - в Тернопільській, Закарпатській, Волинській, Рівненській областях.
Демографічна політика держави щодо впливу на сімейно-шлюбні відносини миє бути виваженою і мати цільовий характер, тобто бути диференційованою нідповідно до того, на які контингенти населення спрямовують ті чи інші дії.
Усю сукупність сімей можна розділити на певні групи в залежності від добробуту, соціального стану, культурних традицій. В залежності від матеріального І гановища та рівня доходу сім'ї можна розділити на забезпечені, з середнім рівнем юходу та бідні (з невисоким рівнем доходу). Для бідних сімей стимулювання народжуваності повинно проводитись шляхом надання їм соціальної допомоги І кжрема адресної), крім того, треба ввести податкові пільги для сімей, які мають неповнолітніх дітей (чим більша кількість дітей в сім'ї, тим менший податок) і щомісячні доплати за народження другої та третьої дитини. Забезпечені сім'ї юцільио зацікавити в збільшенні родини шляхом пропаганди в ЗМІ щасливої родини І неликою кількістю дітей (а не з однією дитиною, що нині часто трапляється в рекламі, на телебаченні).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.