Внаслідок старіння населення в області збільшуються показники Ісмогеографічного навантаження на людей працездатного віку. На кожну 1000 працездатних людей в області припадає 800 непрацездатних, в т.ч. 365 дітей і 435 ніодей пенсійного віку (в 1959 р. - 756 непрацездатних).
Ці показники значно більші у сільських поселеннях (1014 непрацездатних в розрахунку на 1000 працездатних), ніж у міських (571 осіб). Саме у сільській місцевості через старіння населення чітко намітилася тенденція до скорочення обсягів трудового потенціалу, його поступового виснаження. В умовах соціально-скономічної кризи, коли в області є значні резерви незайнятого населення, це ще не
21
відчувається. Але активізація соціально-економічного розвитку, що наступить у процесі реструктуризації господарства і переходу його на ринкові відносини, потребує більших обсягів трудового потенціалу, вищої його якості. І тоді проблема зменшення працездатного населення буде відчутною.
Старіння населення позначиться в майбутньому і на загальному процесі його відтворення, воно ще більше сприятиме демографічній кризі, передусім депопуляції населення загалом, і трудового потенціалу зокрема. Тільки за 1997-2001 рр. темпи депопуляції становили 10 тис. осіб щор., вони постійно збільшуються, відбиваючись на показниках працездатного населення, особливо у сільській місцевості. Лише у міжпереписний період (1989-2001 рр.) кількість працездатних сільських жителів в області зменшилася на 12,1 тис. осіб, а порівняно з 1959 р. - на 181,3 тис. осіб (відповідно все населення у працездатному віці за 1959-2001 рр. збільшилося на 13,2 тис. осіб).
В умовах праценадлишкового регіону, яким є Тернопільська область, традиційно сформувалися працемісткі галузі виробництва (машинобудування, легка промисловість, вирощування цукрових буряків і овочів, розведення великої рогатої худоби і свиней і т. д.). Розвиток цих та інших галузей у майбутньому залежатиме певним чином від формування трудового потенціалу, його професійної структури, трудових навичок та ін.
Кустовська О.В.
доцент кафедри статистики ТАНГ, м. Тернопіль
Лебедтська Л.І. доцент кафедри АСП ТАНГ, м. Тернопіль
91. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ
1. Під демографічною ситуацією розуміємо певний стан процесів якісного та кількісного відтворення населення, який характеризується системою показників чисельності та складу, природного та міграційного руху населення, обчислених на певну дату або за період часу. Таким чином, демографічний розвиток країни або регіону можна розглядати як зміну демографічної ситуації, тобто параметрів, що дають її означення. Для оцінки демографічної ситуації використовують систему показників, яка складається з наступних підсистем: показники чисельності і складу населення; показники природного руху населення (народжуваності, смертності, шлюбності та розлучуваності); показники механічного (міграційного) руху населення (внутрішньорегіональна, міжрегіональна, міждержавна міграція); прогнозні оцінки демографічного стану.
2. За станом на 1 січня 2003 р. наявне населення України становило 48,0 млн., а постійне - 47,8 млн. осіб. Порівняно з 1989 р. чисельність постійного населення країни зменшилося на 3,6 млн. осіб або на 7%, а порівняно з 2001 р. - на 400 тис., або на 0,8%. У складі населення переважають жінки, питома вага яких становить 53,8%, таким чином на 1000 чоловіків припадає 1164 жінки. Продовжує повільно зростати питома вага міського населення - 66,9% проти 33,1% сільського. Групування населення за віком свідчить про те, що покоління дітей (0-14 років) становить 7,950 млн. (16,5%), батьків (15-49 років) - 24,723 (51,2%), прабатьків (50 і більше років) -15,568 млн. (32,3%), тобто має місце регресивний тип відтворення поколінь. Станом на 1 січня.2003 р. в Україні нараховувалося 14,376 млн. пенсіонерів, з них за віком -10,273 млн. (71,5%), за інвалідністю - 2,029 млн. (14,1%). У розрахунку на 1000 населення припадає ЗОЇ пенсіонер.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.