3. Позитивний чинник демографічного розвитку країни - зростання абсолютного числа народжених (390,7 тис. у 2002 р. проти 376,5 у 2001 р.), при цьому у міських поселеннях народилося майже у 2 рази більше дітей, ніж у сільській місцевості (248,9 тис. проти 141,8 тис.). Зросла також інтенсивність народжуваності -з 7,7 °/оо у 2001 р. до 8,1°/оо у 2002 р. Найвищі коефіцієнти народжуваності у Рівненській (11,5°/оо), Закарпатській (11,3°/0о) та Волинській (11,1°/оо) областях, а найнижчі - у Донецькій (6,5°/оо), Луганській (6,6°/оо), Сумській (6,7°/оо). В усіх регіонах України коефіцієнт народжуваності у сільській місцевості вищий, ніж у міських поселеннях.
4. Демографічна ситуація ускладнюється тим, що кількість померлих майже у 2 рази перевищує кількість народжених, тому у всіх без винятку регіонах України спостерігається депопуляція. Так у 2002 р. померло 754,9 тис., в т. ч. 454,4 тис.(60,2%) - міське населення, 295,6 тис. (39,8%) - сільське. Зберігається негативна тенденція зростання інтенсивності смертності - з 11,6% у 1989 р. до 15,7% у 2002 р. У сільській місцевості коефіцієнт смертності суттєво вищий - 19,1%о проти 14,0% у міських поселеннях. Найвищі значення цього коефіцієнта у Чернігівській (200/0о), Кіровоградській і Сумській (18°/00) областях, а найнижчі - у Івано-Франківській (12,7°/00), Львівській (13°/оо), Чернівецькій (13,1%0), Рівненській (13,3°/00). Позитивним є скорочення дитячої смертності з 12,9. %0 У 1989 р. до 10,3°/о0 У 2002 р., причому коефіцієнт дитячої смертності однаковий у міських поселеннях та у сільській місцевості. За регіонами цей показник коливається від 7,5°/00 У Миколаївській до 12,8 °/оо у Запорізькій області.
5. З точки зору відтворення населення позитивною є тенденція до зростання числа зареєстрованих шлюбів (317,2 тис. у 2002 р. проти 309,6 тис. у 2001 р. та 489,3 гис. у 1989 р.). У міських поселеннях зареєстровано в 2,7 раза більше шлюбів, ніж у сільській місцевості, відповідно значно вищий коефіцієнт шлюбності міського населення (7,1%о проти 5,41%о).
6. Кількість розлучень дещо збільшилася порівняно з попереднім р., але коефіцієнт розлучуваності за останні 10-15 років залишається практично сталим -(,7-3,8°/о0> однак у міських поселеннях він у 2 рази вищий, ніж у сільській місцевості.
Єлейко І.В.
к.е.н., асиситент ЛНУ ім. Івана Франка, Львів
Горін Н.В. асистент, ЛНУ ім. Івана Франка, Львів
ВПЛИВ ДЕМОГРАФІЧНОГО ЧИННИКА НА ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЩ В УКРАЇНІ
Значний вплив на формування ринку праці має демографічний чинник. Іниження народжуваності та зростання смертності населення внаслідок погіршення І шров'я людей, їх старіння спричиняє скорочення чисельності населення н|чіцсздатного віку та відбивається на стабільності й безпеці України. Можна І'Ічктатувати, що сьогодні в Україні спостерігається глибока демографічна криза, реальний розмір наслідків якої для країни важко передбачити. Кількість населення 1991 по 2004 рр. зменшилась на 4,3 млн. осіб.
Негативні тенденції спостерігаються і у співвідношенні числа працездатного ніш ненця, пенсіонерів, дітей. У структурі трудових ресурсів України продовжує зростати частка зайнятих у економіці осіб старшого віку. Рівень старіння населення в Украъні сьогодні найвищим в СНД (хоча і нижчим, ніж в більшості економічно країн), але питома вага пенсіонерів у складі населення країни перевищує не тільки східноєвропейські, але і західноєвропейські стандарти. За даними на 1 січня 2003 р. в Україні налічувалось 14,4 млн. пенсіонерів.
Високий рівень старіння населення негативно впливає насамперед на демографічне навантаження осіб працездатного віку непрацездатними особами. За даними на 1 січня 2000 р., на 1000 осіб працездатного віку в Україні припадало 424 особи пенсійного віку, а, наприклад, на Чернігівщині цей показник сягав 538 осіб.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.