Перший підхід рекомендується застосовувати щодо «сміливих» рішень, які пе- редбачають руйнування сформованої структури виробництва та означають на- вальний прорив на ринок Для таких проектів ризик пов'язаний насамперед з не- безпекою хибно оцінити вихідну ситуацію, в результаті чого виявиться, що збут нового товару відбувається незадовільно 3 цієї причини для «сміливих» рішень просто необхідна розробка, по суті, всіх можливих альтернатив виконання завдан- ня, поставленого проекту, щоб, зваживши ці альтернативи за ймовірностями їхньої реалізації, прийняти остаточне рішення
Другий підхід застосовується тоді, коли немає особливого розмаїття альтерна- тивних рішень, але завдання достатньо складне в тому відношенні, що охоплює весь життєвий цикл продукту (підприємства) — від проектування до серійного ви- робництва В цьому разі важливо оцінити надійність кожної фази, виявити най- менш надійні ланки загального ланцюга (від проектування до серійного виробниц- тва), щоб заздалегідь розробити для них заходи, спрямовані на зниження ступеня ризику
Третій підхід застосовується до «простих» рішень І полягає в певному усклад- ненні розрахунків у силу врахування не просто середніх значень, а характеру роз- поділів тих випадкових величин, середні з яких використовуються в розрахунках Навряд чи треба доводити, що попит при всьому бажанні точно (в математичному сенсі) не може бути оцінений Максимум, на який можна розраховувати, в тому, щоб оцінити розподіл випадкових величин, що характеризують попит, І провести статистичне моделювання процесу як необхідний етап для підготовки рішень Те
саме можна сказати про всі економічні параметри розрахунку, оскільки вони, влас- не, відносяться до майбутніх подій
Існують, проте, загальні (Інваріантні) підходи до процесу управління ризиком у менеджменті Управління ризиком передбачає
>- використання всіх можливих (допустимих з морального та законодавчого по- глядів) засобів для того, щоб уникнути чи знизити ступінь ризику, пов'язаного зі значними (катастрофічними) збитками,
> контроль ризику, коли немає можливості уникнути його цілком (якщо це сут- тєвий ризик), оптимізація ступеня ризику чи максимально можливе зниження обся- гів та ймовірності можливих збитків,
^ свідоме прийняття (збереження) чи навіть збільшення ступеня ризику у ви- падку, коли це має сенс
Можна запропонувати такий перелік робіт з аналізу та управління ризиком (ви- користовуючи експертні системи) 1) підбір досвідченої команди експертів, 2) під- готовка спеціального листка опитування та зустріч з експертами, 3) вибір техніки аналізу, 4) Ідентифікація факторів ризику та визначення їх значимості, 5) створен- ня моделі механізму впливу ризиків, 6) визначення взаємозв'язку окремих видів ризику та сукупного ефекту від їх впливу, 7) розподіл ризиків між учасниками про- екту, 8) дослідження результатів аналізу та управління ризиком
Література
1 Балыка С Моделирование и прогнозирование хозяйственного риска // Бизнес- Информ —1997 —№22
2 Бирман I Шмидт С Экономический анализ инвестиционных проектов / Под ред Л П Белых — М ЮНИТИ, 1997 —631 с
3 Воропаев Ю И Риски, присущие бизнесу // Бухгалтерский учет — 1995 —№4
4 Воротов Д Инновации и риск// Бизнес-Информ —1998 — №6
5 Врешенко Л Финансово-экономические аспекты риск-менеджмента на предприя- тии // Финансовые услуги — 1997 — № 2
6 Врешенко Л Риск-менеджмент прибыли предприятий //Бизнес-Информ —1998 —№4
7 Жигло А Н Расчет ставок дисконта и оценка риска // Бучгатгерский учет —1996 — №6
8 Кравченко Ю Я Розрахунок ризику Інвестицій у цінні папери // Фінанси України — 1996 — № 10
9 ЛипсицИ В, Коссов В В Инвестиционный проект —М БЕК, 1996 —293 с
10 Пшшпенко Л П Фінансовий аналіз як Інструментарій оцінки ризику Інвестора // Фі- нанси України — 1997 —№ 1
11 Попова А Инвестиционный риск-менеджмент промышленного предприятия // Биз- нес-Информ — 1998 — №2
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.