Конспект книги "Фінанси". Розділ 9. Вартість капіталу

покривати витрати на залучення коштів для фінансування інвестицій, бо інакше ніхто не захоче купувати 'її облігації, привілейовані і звичайні акції. Завдання фінансиста — досягти найвищої ефективності та прибутковості активів і водночас підтримувати на найнижчому рівні вартість капіталів, які залучає

143

фірма з різних фінансових джерел. Іншими словами, вартість капіталу — це рівень доходу, який фірма має сплатити інвеститорам, щоб спонукати їх ризикувати своїми грошима і купувати облігації, привілейовані і звичайні акції, випущені фірмою.

Фактори, що визначають вартість капіталу, включають ризикованість доходів, вагу заборгованості в структурі капіталу, фінансову міцність фірми і те, як інвеститори оцінюють цінні папери фірми. Якщо сподівані надходження і грошовий потік мінливі, заборгованість висока, фірма не має міцної фінансової репутації, інвеститори купуватимуть цінні папери фірми тільки тоді, коли їхній ризик буде компенсовано високими доходами. І навпаки, постійно зростаючі доходи, низька заборгованість і добра фінансова репутація дають змогу фірмі випускати акції та облігації з низькими витратами.

Ясна річ, що вартість капіталу визначає вартість фірми. У фінансах вартість капіталу — це те ж саме, що й ставка дисконта. Висока дисконтна ставка звичайно означає низьку оцінку цінних паперів, а низька ставка дисконта означає високу оцінку акцій і облігацій фірми. Позаяк продаж цих цінних паперів забезпечує фірму фондами для інвестицій, вартість фінансування зростає, коли ціна цінних паперів низька, і падає, коли їх ціна висока. Вартість капіталу — це міра для визначення рівня доходів фірми від цінних паперів.

ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ЯК МІРА ПРИБУТКОВОСТІ

Роль вартості капіталу у прийнятті рішення про інвестиції можна пояснити інакше. Коли фірма випускає цінні папери, вона обіцяє сплатити доходи власникам й' облігацій і акційникам. Цей платіж і є витратами. Фонди, що залучаються випуском акцій і облігацій, інвестуються на збільшення доходу фірми. Цей доход (його звичайно називають грошовим потоком) вимірюється шляхом підрахунку теперішньої вартості доходів від інвестицій та порівнянням цих доходів з вартістю інвестицій. Нижче показано, яку роль відіграє вартість капіталу, коли вираховуються вартість та прибутковість інвестицій:

ЧТВ=ТВ-ПІ

ВНД = ЧТВ = 0,

де:

ТВ — теперішня вартість грошових потоків від інвестицій;

ЧТВ — прибутки від інвестицій;

ВНД — внутрішня ставка доходу (або коли ЧТВ = 0);

ПІ — початкові інвестиції.

Як пояснювалося в розділі б, прибутковість інвестицій — це теперішня вартість грошових потоків за вирахунком витрат на інвестиції. Коли теперішня вартість грошових потоків за вирахунком витрат на інвестиції зводиться до нуля, одержуємо внутрішню ставку доходу (ВСД) від інвестицій.

Позаяк ВСД — це ставка доходу від інвестицій, то визначити, чи будуть інвестиції прибуткові, чи ш, досить легко — простим порів-

144

нянням ВСД з вартістю капіталу. Коли ВСД перевищує вартість капіталу, то фірма одержує більше, ніж витрачає для залучення коштів. І навпаки, коли ВСД від інвестицій опускається нижче вартості капіталу, це означає, що фірма одержує менше, ніж витрачає для залучення коштів, і тоді не варто інвестувати.

Отже, існує проста взаємозалежність між ВСД, вартістю капіталу і доцільністю проекту: якщо ВСД вища за вартість капіталу, проект прибутковий, якщо ні — проект не прибутковий.

Приклад: Вартість капіталу як міра прибутковості.

На малюнку 9-1 показано, як можна використати показник вартості капіталу для порівняння відносної прибутковості проектів. Проект або інвестиція А прибуткова, бо її ВСД дорівнює 20%, тоді як вартість  ; капіталу становить лише 10%. Інвестуючи у цей проект, фірма заробить на 10% (20% — 10%) більше за необхідну ставку доходу. Проект або інвестиція Б не прибуткова, бо її ВСД менша за вартість капіталу. Це означає, що значення ЧТВ негативне. Якби фірма інвестувала у проект Б, вона б втратила 5% (5% — 10%), бо капітал, якщо його