Конспект книги "Фінанси". Розділ 11. Дивідендна політика, страница 9

3. Найкраща дивідендна політика та, яка приваблює інвеститорів та максималізуе ринкову ціну акцій фірми. Головне — це провадити політику, що призводить до сплати стабільних дивідендів і яку інвеститори вважатимуть менш ризикованою, ніж та, за якої дивіденди сплачуються нестабільне.

4. Подрібнення акцій не змінює структури капіталу фірми. Збільшення кількості акцій компенсується відповідним зменшенням номінальної ціни звичайних акцій. Дивіденди, сплачені акціями, збільшують кількість випущених акцій, зменшують суму нерозподіленого прибутку, підвищують загальну суму номіналу звичайних акцій у балансі і суму акційного капіталу від продажу акцій понад номінал. 5. Два юридичні обмеження, пов'язані із сплатою дивідендів, такі:

а) у більшості штатів виплата дивідендів грошима заборонена, якщо фірма неплатоспроможна;

б) виплата заборонена, коли дивіденди сплачуються з власного акційного капіталу фірми, що може зашкодити інтересам кредиторів.

6. Є угоди про надання позик та певні обмеження, встановлені на вимогу кредиторів, такі як обмеження виплат дивідендів, коли доходи або чистий робочий капітал фірми опускається нижче певного рівня.

7. Інвеститори виграють на податках, якщо завдяки реінвестуванню доходів ціни акцій підвищаться. Ставка податку на капітальний доход, яка береться з різниці цін акцій, нижча за ставку податку з поточних дивідендів.

8. М-М стверджують, що дивіденди - це залишок. Якщо припускається, що

Доходи фірми  Доходи інвеститорів,

тоді логічно реінвестувати доходи. Ця теорія нейтралізує вплив дивідендів на оцінку акцій, припускаючи, що виплати дивідендів компенсуються випуском акцій на ту ж суму. Іншими словами, незалежно від того, яка прийнята дивідендна політика, дивіденди не причетні до майбутніх доходів фірми чи до визначення вартості фірми. Отже, дивіденди не пов'язані з визначенням ціни акцій.

205

9. Є три причини,які доводять важливість дивідендів у оцінці акцій: 1) принцип "синиці в руці", тобто чогось реального; 2) ефект клієнтури; 3) інформаційний вплив.

10. Дотримання методу чистого залишку дивідендів означає, що, коли у фірми лишаються кошти після інвестування у всі необхідні проекти та активи і коли ці кошти не підвищують вартість капіталу фірми, тоді дивіденди мають бути сплачені акційникам.

11. Більшість менеджерів вірить, що найкраща дивідендна політика та, яка зводить до мінімуму середньозважену вартість капіталу. Ця політика має забезпечити стабільні платежі, підтримувати довір'я інвеститорів, сигналізувати інвеститорам про спроможність фірми зміцнювати і примножувати свій достаток. Політика має бути досить консервативна, щоб звести до мінімуму непевність майбутніх виплат. Фірми, доходияких періодично змінюються, мають регулярно сплачувати низькі дивіденди і вдаватись до додаткових дивідендів, коли економічні умови сприятливі та прибутки високі.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Процент доходу від акції  = 0,1750 або 17,50%

10% доходу означало б, що інвеститор, який зацікавлений одержати високий доход, купив би акції фірми А, якщо припустити, що рівень ризику обох фірм однаковий. Проте, якщо фірма А дуже ризикована, інвеститори намагатимуться шукати безпечні вкладення, які пропонують акції фірми Б. Фірма Б може бути швидко зростаючою фірмою, яка хоче реінвестувати значну частину своїх прибутків. Як видно, процента доходу від акцій недостатньо для інвестиційних рішень. Інвеститори мають зважати на багато інших факторів.

2. Коефіцієнт виплати дивідендів = 0,30 або 30%

3. Ціна акції після подрібнення становить $25, а номінальна вартість знижена до $5 на кожну акцію.

4. Нижче показано зміни в балансі, які відбулися після того, як фірма А сплатила дивіденд 20%.

            Власний капітал      

            Перед виплатою дивідендів Після виплати дивідендів   

Звичайні акції (5 мільйонів з номіналом $10)      $50000000                 

Звичайні акції (6 мільйонів з номіналом $10)                  $60000000     

Акційний капітал від продажу акцій понад номінал       $140000000    $170000000   

206

Нерозподілені прибутки                            $100000000      $60000000     

Всього власного капіталу акційників       $290000000     $290000000   

5. Формула Майрона Гордона для оцінки акцій така:

Після підстановки відповідних даних, ціна акції компанії А становитиме: