Багато штатів накладають обмеження на виплату дивідендів, щоб захистити вимоги кредиторів. Кредитори — це позичальники, позиції яких захищаються договірними обов'язками або угодами про надання позик з гарантією їх повернення. Існують також фінансові обмеження, які фірма може накласти сама на себе, щоб мати якомога нижчу вартість капіталу і заохочувати позичальників надавати більше позик. Це також зменшує небезпеку неплатоспроможності. Власні обмеження дають змогу залучати наявні джерела зовнішнього фінансування. Всі обмеження дивідендів спрямовані на підтримку спро-можності фірми покрити свої фіксовані фінансові зобов 'язання.
ДИВІДЕНДНА ПОЛІТИКА
ТА ЦІНА АКЦІЙ
Одні стверджують, що на вартість фірми не впливають дивіденди і зміни в дивідендній політиці. Модільяні і Міллер (М-М) провідні захисники цієї теорії. Слід зазначити, що М-М виставляють теоретичний аргумент, який базується на моделі ідеального ринку капіталів і відсутності податків. Звісно, вони чітко розуміють, що податки та інші фактори — це умови реального світу, які можуть зробити дивіденди
197
важливим чинником оцінки фірми, їхнє твердження вагоме, позаяк воно заохочує до плідного діалогу на важливу тему.
Інші відчувають, що дивідендна політика має значення і суттєво впливає на оцінку акцій. Майрон Гордон, добре відомий вчений, один із тих, хто підтримує цю тезу. Як завжди, різні теорії і тлумачення сприяють кращому розумінню процесу оцінки акцій та фірми.
ДИВІДЕНДИ НЕ ВАЖЛИВІ?
Ті, хто стверджує, ніби дивіденди не пов'язані з ринковою ціною акцій, доводять, що про дивіденди не йдеться, коли фірма приймає рішення про інвестиції, і вони не впливають на наслідки інвестиційної політики. Вони твердять; що дивіденди — це залишковий платіж уже після ухвали всіх рішень. Доходи та вартість капіталу від звичайних акцій не змінюються, ксли змінюється дивідендна політика. Отже, можна сказати, що й вартість фірми не змінюється. Припускається також, що фірма реінвестує всі нерозподілені прибутки, бо ефективність інвестицій однакова або вища за ту, яку можуть мати акційники на ринку. До того ж дивіденди оподатковуються за ставками податків на звичайний доход, тоді як реінвестовані прибутки оподатковуються за нижчими ставками податку на капітальний доход. Звідси висновок, що чимало акційників за те, аби притримувати виплату дивідендів.
На свій доказ Модільяні і Міллер зводять до нуля вплив дивідендів на оцінку фірми, припускаючи, що, коли дивіденди включити в оцінку фірми, їх можна легко нейтралізувати за рахунок випуску більшої кількості акцій або облігацій на суму цих дивідендів. У спрощеній формі рівняння для визначення вартості фірми за моделлю М-М (припускаючи, що немає боргів і податків) таке:
Вартість = Дивіденди + ДВПП - Вартість нових акцій
фірми Ставка дисконта
Через те, що сума дивідендів за мінусом вартості нових акцій дорівнює нулю, ці два чинники з рівняння випадають. Отже, вартість фірми визначається інвестиціями та дисконтованими доходами від них:
Вартість = ДВПП
фірми Ставка дисконта
3 допомогою цього тонкого теоретичного викладу М-М планують показати, що розробка та прийняття рішення фірмою базується, головним чином, на оцінці відносних переваг інвестицій і ії прибутковості. Дивіденди — це окрема політика. Дивіденди не важать в інвестиційних рішеннях, бо самі вони є наслідком цих рішень. Нейтралізуючи роль дивідендів, М-М просто показують, що в реальному світі процес оцінки пов'язаний із складними стратегічними прийомами. Подаючи свою теорію у такий спосіб, М-М прокладають шлях для чіткішого розуміння процесу оцінки та прийняття рішення.
198
ДИВІДЕНДИ ВАЖЛИВІ?
Інша група вчених стверджує, що дивіденди враховуються в оцінці фір-ми. Вони доводять, що у реальному світі дивіденди важливі для акційників, а якщо так, то вони відіграють неабияку роль у процесі оцінки фірми та акцій.
Прихильники цієї позиції вказують, що існує три основні причини, чому інвеститори надають перевагу дивідендам і чому на вартість фірми впливають дивідендні платежі.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.