Основи технічного нормування. Виробничий процес і його складові частини. Поняття технічного і трудового процесів, страница 3

Вивчення робочого часу необхідно для розробки нормативів, визначення величини втрат робочого часу і можливості покращення його використання. Робочий час виконавця підрозділяється на 2 основні групи:

час роботи,

час перерв.

Час роботи – це період протягом якого виконавець виконує дії, зв’язані з виробництвом робіт. Цей час підрозділяється на продуктивний і непродуктивний.

Продуктивний час – зв’язаний з виконанням виробничого завдання і складається з підготовчо-заключного, оперативного і часу обслуговування робочого місця.

Підготовчо – заключний – витрачається на підготовку до виконання даної операції і на дії, зв’язані з її закінченням.

Оперативний – витрачається виконавцем на безпосереднє виконання самої операції і він ділиться на основний , зв’язаний з виконанням основної продукції і допоміжний , зв’язаний з виконанням допоміжних операцій.

Час обслуговування робочого місця – включає підготовку робочого місця на початку робочого дня і підтримання його на протязі робочої зміни, і прибирання в кінці роботи.

Непродуктивний час – це час виконання випадкових робіт (це виправлення браку або виконання роботи підсобного робочого) і невиробничі роботи (тобто дії від недосвідченості і зайві переходи від однієї операції до іншої).

Правильна організація робіт і використання робочих за їх кваліфікацією виключає витрати невиробничого часу.

Час перерв – час на протязі якого виконавець не приймає участі в роботі. Він підрозділяється на час регламентованих і нерегламентованих перерв.

Регламентовані перерви – включають в себе час, зв’язаний з особливістю технології і організації робіт (час на пропуск поїздів , очікування попередніх операцій) і час на відпочинок і особисті потреби.

Нерегламентовані перерви – це втрати робочого часу, викликані порушенням нормального проходу технологічного процесу (відсутність фронту робіт, належних матеріалів, електроенергії, несправність інструмента).

Правильна організація роботи і висока трудова дисципліна повністю виключає із робочого часу нерегламентовані перерви.

Класифікація робочого часу виконавця.

-3-

Фотографія робочого дня – один із методів вивчення використання робочого часу при якому наглядаються, вивчаються і аналізуються всі витрати часу протягом всієї зміни або іншого періоду часу.

За допомогою фотографії робочого часу отримують вихідні данні для розробки і встановлення нормативів кількості робочих (тобто норм витрат робочої сили), нормативів підготовчо-заключного часу, часу обслуговування робочого місця і часу на регламентовані перерви.

Фотографія проводиться з метою виявлення недоліків в організації праці і виробництва для розробки заходів по їх усуненню.

Розрізняють декілька видів:

індивідуальну фотографію, коли наглядач вивчає використання робочого часу одним робочим;

групова фотографія, в якій вивчається використання, розділення і кооперування праці у групі робочих;

самофотографія, коли всі спостереження фіксує сам робочий.

Фотографія робочого дня виконується в 3 етапи:

1) підготовка до проведення;

2) проведення спостережень;

3) обробка матеріалів спостережень.

Хронометраж – це вид спостереження по вивченню і вимірюванню у часі циклічно повторюючихся елементів роботи або окремих підготовчо-заключних дій.

Як правило хронометраж використовують для спостереження оперативного часу на окремі операції, для вивчення і упровадження передових методів праці, а також для перевірки діючих норм.

Хронометраж включає 3 періоди:

1) підготовка до спостереження;