Методика виконання нетрадиційних методів зміцнення здоров’я і фізичного вдосконалення

Сумський будівельний коледж

Методична розробка

З навчальної дисципліни «Фізичне виховання»

«Методика виконання нетрадиційних методів зміцнення здоров’я і фізичного вдосконалення »

Суми 2013

РЕАКЦІЯ СТУДЕНТІВ НА ФІЗИЧНЕ

НАВАНТАЖЕННЯ

          Для оцінки витривалості студентами фізичних навантажень використовуються, як правило, багато показників: самопочуття, настрій, сон, апетит, колір шкіри, характер по виділення та дихання, координація рухів, увага і т.п. Одним із об’єктивних показників інтенсивності  навантаження є і частота серцевих скорочень (ЧСС). Однак, використовуючи його, необхідно мати на увазі, що високих величин ЧСС досягає лише при тривалій (більше 3 – 5 хв.) праці, так як впродовж цього часу відбувається інтенсифікація діяльності серцево – судинної системи. При короткочасній роботі (біг на короткі дистанції, стрибки у висоту, довжину і т.п.) величини ЧСС можуть бути порівняно невеликими.

          При використанні ЧСС для контролю і самоконтролю необхідно мати на увазі ще одну важливу обставину: дуже швидке зниження цього показника після виконання короткочасних або мало інтенсивних фізичних вправ. Так, у студентів І–курсу після праці в такому режимі ЧСС повертається до початкового рівня уже через 1 – 3 хв. Але після заняття фізичної культури з достатнім об’ємом загрузки це відбувається через       5 – 10 хв., а після продовжую чого бігу, кросу, бігу на лижах на великі відстані і т.п., величини пульсу відновлюються тільки через 10 – 15 і більше хвилин.

          Тому на заняттях, які проводяться, наприклад, по методу кругового тренування, початок виконання послідуючих вправ або комплексів допускається на фоні неповного відновлення ЧСС (на рівні 100 – 120 уд/хв.)

          Оскільки динаміка відновлення ЧСС багато в чому залежить від стану здоров’я, рівня рухаючої підготовки тренування студентів, то при лікарсько – педагогічному контролю за витримкою фізичних навантажень найбільше значення мають не скільки робочі величини ЧСС, скільки їх відновлення.

          Від індивідуальних особливостей студентів залежить і сама реакція організму на виконуюче навантаження. Так, дослідження показують, що у студентів І–курсу має місце пряма залежність ЧСС від величини виконуючих фізичних навантажень циклічного характеру (чим вище навантаження, тим більше ЧСС). У студентів же, які не займаються спортом систематично, така залежність заглядається частіше у хлопчиків. У багатьох дівчаток І–курсу реакція серцево – судинної системи на циклічні фізичні навантаження різної величини нерідко схожі: до кінця виконання як помірних, так і більших навантажень ЧСС може підвищитися до 160 – 170 уд/хв., якщо праця продовжується 5 – 10 і більше хвилин.

          Все це педагогу необхідно враховувати і при здійсненні диференційованого підходу в нормуванні навантажень і будуванні учбово – тренуючого процесу.

          Однак, при порівнянні легкості і простоті використання ЧСС для контролю за переносом фізичних навантажень не можна забувати і про те, що цей показник лише частково відображає адаптаційні можливості дитячого організму. І хоча в комплексі з іншими показниками він являється достатньо точним індикатором наступаючого втомлення та пере тренованості, спеціалістам лікарського контролю гарно відомо, що в нормі багато фізіологічних функцій у студентів спортсменів після змагання відновлюється через більші інтервали часу – до декілька діб.

          Величину навантаження під час занять фізичними вправами і виносливість її студентами прийнято оцінювати по так названій фізіологічній кривій частоті серцевих скорочень. Для будування такої кривої використовують результати підрахунку пульсу до початку, під час заняття і після його закінчення. Фізіологічна крива підвищується до високих значень, маючи пило образний вид, в основній частині уроку та знижається в кінці заняття або спочатку слідуючого заняття.

          Повільне відновлення пульсу може свідчити про велике навантаження. В той же час слідує враховувати і те, що вираженість індивідуальних здвигів ЧСС залежить не тільки від величини фізичних вправ, рівня тренування і індивідуальних особливостей студентів, але і від інших факторів. Наприклад, при виконанні того чи іншого навантаження на більш вираженому емоціональному фоні (під час ігор, естафет і т.п.) пульс досягає значно високих величин.

          Для оцінки впливу фізичних навантажень на організм студентів використовуються різні класифікації з оцінкою показників ЧСС, максимального часу праці, вживання кисню і т.п. Можна, наприклад, користуватися класифікацією навантажень, яка включає 5 зон.

          ЗОНА НИЗЬКОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ.   Праця в цій зоні може виконуватися дуже довгий час. При цьому фізіологічні функції організму не відчувають напругу. Частота пульсу не перевищує 100 – 120 уд/хв. До цієї зони відносяться режими виконання вправ з низькою інтенсивністю, малою швидкістю. Наприклад, ходьба, прогулянки на лижах, велосипеді, плавання і т.п.

          ЗОНИ ПОМІРНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ.    (приблизно 50% від максимальної напруги). Режим виконання фізичних вправ в цій зоні сприяє розвитку спільної витривалості. Енергозабезпеченість в’язів, інших органів і тканин забезпечується за рахунок кисню. Величини пульсу при виконанні навантаження досягають 130 – 160 уд/хв. Праця в зоні помірної інтенсивності найкращим чином сприяє установленню взаємодії між функціями серцево – судинної системи, дихання та рухового апарату.