Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах: Навчальний посібник. Глави 1-4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СИСТЕМНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОСВІТИ

ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ І УПРАВЛІННЯ

НА ПРИЛАДОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

За редакцією

В.А. Міщенка, М.І. Погорєлова

Затверджено Радою Інституту системних досліджень

освіти Міністерства Освіти України

як навчальній посібник

для приладобудівних спеціальностей вузів

Киів НМК ВО 1993

          Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах: Навчальний посібник для приладобудівних спеціальностей вищих навчальних закладів/За ред. В.А. Мащенка, М.І. Погорєлова.-К.:

НМК ВО, 1992. – 400с.

          Висвітлюються форми і методи організації виробництва, нормування та оплати праці на підприємствах, відбиваються особливості процесу створення і освоєння нової техніки, шляхи прискорення циклу “дослідження –виробництво”, сучасні проблеми у галузі вдосконалення господарського механізму. розкриваються характерні риси соціально-економічного планування за умов ринкової економіки та його особливості у перехідний період до ринку. Викладаються зміст менеджменту і форми його реалізації. Детально і всеобічно розкриваються питання маркетингової діяльності підприємства і управління маркетингом, виділяються аспекти організації та функціонування спільних підприємств.

          Для студентів приладобудівних, електротехнічних та інженерно-фізичних факультетів, спеціалістів НДІ, факультетів підвищення кваліфікації кадрів, а також практичних працівників підприємств.

          Авт. кол.: В.А.Мащенко, д-р екон. наук /передомова, вступ, гл. 2, 6-7; 8.2, 9, 25/; М.І.Погорєлов, канд.екон.наук /гл. 13-14/; В.І.Бондаренко, канд.екон.наук /гл. 18/; Г.Д.Гончарова, ст.викл., В.А.Садовський, канд.екон.наук, С.М.Шевченко, ст.викл. /гл. 12/; Р.Г.Долинська, канд.екон.наук /гл. 20-24/; К.Ю.Зверева, канд.екон.наук /гл.16 /; Л.М.Іватін, д-р техн.наук, Л.С.Попазов, канд.екон.наук /гл 5, 19/; Я.А.Лимарь, канд.екон.наук /гл. 25/; А.Д.Матросов, канд.екон.наук /гл. 8.1, 8.3, 10/; Є.Ф. Пеліхов, канд.екон.наук /гл. I, 4, II, 15/; А.А.Федоров, Е.А.Карпов, кандидати економічних наук /гл. 17/; В.А.Фридинський, К.Ю.Зверева, кандидати економічних наук /гл. 3/.

          Рецензенти : А.Р.Лагутцев, канд.техн.наук, доц./Харк. інж.-пед.ін-т/

В.Н.Гончаров, д-р.екон.наук, проф./Луган. машинобуд. ін-т/

І.Д.Крижко, д-р.екон.наук, проф./Донецьк. ун-т/.

ISBN 5-7763-1549-2                                           Інститут Системних досліджень

                                                                           освіти України, 1993

ПЕРЕДОМОВА

          Удосконалення господарського механізму на сучасному етапі спрямовано на сполучення державного регулювання із самостійністю підприємств в управлінні виробництвом . При цьому центральні органи повинні зосередити увагу на розв’язанні стратегічних завдань економічного розвитку країни, забезпеченні загальноекономічних пропорцій, підвищенні ефективності рішень, що приймаються, збалансованості державних програм та підвищення їх якості. Конкретні ж питання організації, планування і управління соціально-економічним розвитком підприємств мають розв’язуватися іх трудовими колективами.

          Перехід до ринкової економіки потребує створення цілісної, ефективної та гнучкої системи управління виробництвом,що викликає необхідність удосконалення організаційних форм господарювання саме у низових ланках народного господарства. Робота підприємств на повному господарському розрахунку – важливий фактор у цьому процесі.

          Складовими системи нової моделі господарювання є різноманітність форм власності, ринкові відносини, інтенсивні методи ведення господарства, роздержавлення економіки. Використання цієї моделі повинно, по-перше, вивести країну з кризисної ситуації, по-друге, забезпечити стійки темпи соціально-економічного розвитку країни.

          У цьому зв’язку перед керівниками і спеціалістами підприємств постали складні проблеми, пов’язані з переглядом принципових поглядав на економічне життя.

          Подальший розвиток економіки повинен базуватися на творчій ініціативі та підприємливості як окремих осіб, так і трудових колективів. Кожний спеціаліст повинен мислити масштабно. неординарно, багатоваріантно, вміло застосовувати методи скорочення строків створення і освоєння нової техніки, раціонально та ефективно керувати виробництвом: максимально заощаджувати ресурси. Крім того, він повинен знати основи вільного підприємництва та маркетингової діяльності. Можливість спеціаліста розв’язувати задачі значною мірою залежить від рівня