Способи вимірювання горизонтальних кутів і напрямків

Лекція 14. Способи вимірювання горизонтальних кутів і напрямків.

План лекції:

1.  Вимірювання окремого кута способом прийомів.

2.  Вимірювання напрямків способом кругових прийомів.

3.  Вимірювання кута способом повторень.

1.  Вимірювання окремого кута способом прийомів.

Віхи установлюють вертикально і в створі ліній. Порядок наведення труби на точки А і С залежать від того який кут будемо вимірювати - лівий чи правий за ходом. При вимірюванні лівого кута спочатку візують на передню точку С, а потім на задню А, а при вимірюванні правого за ходом кута спочатку візують на задню точку А, а потім на передню точку С.

Під час вимірювання кута потрібно закріпити лімб і відкріпити алідаду, навести трубу на точку С, закріпити алідаду і трубу і навідними гвинтами алідади і труби навести центр сітки ниток точно на низ віхи (Рис.78,6). Перед точним наведенням центра ниток, акуратно фокусують трубу і добиваються, щоб не було паралаксу сітки ниток. Наведення навідними гвинтами повинно закінчуватись на вгвинчування. Після наведення беруть відлік по лімбу 1 і записують в журнал (Таблиця 1). Відкріплюють алідаду наводять трубу на точку А, тобто на задню точку, закріплюють алідаду і трубу і навідними гвинтами на вгвинчування наводять центр сітки ниток на низ віхи і беруть відлік по лімбу 2. Різниця відліків (1-2) дорівнює величині кута. Описані дії складають один пів прийом. Для контролю і для вилучення інструментальних помилок кут вимірюють двома пів прийомами. Для виконання другого пів прийому, лімб переставляють на декілька градусів і міняють положення вертикального круга. Спостереження кута виконують в вище описаній послідовності. Два пів прийоми, виконанні при положенні вертикального круга КЛ і КП, складають один прийом.

Із двох кутів одержаних з пів прийомів виводять середнє, якщо різниця між пів прийомами не перевищує подвійної точності теодоліта (для теодоліта Т-30 допуск 1').

2.  Вимірювання напрямків способом кругових прийомів.

Суть цього способу полягає в тому, що інструментом установленому в точці Р (Рис.79) при нерухомому лімбі вимірюють напрямки Р1, Р2, Р3, тобто наводять трубу послідовно на точки 1, 2, 3 і беруть відліки.

Різниці значень відліків на ці напрями будуть відповідати величинам кутів, утворених цими напрямками. Напрямок, від якого починають спостереження називається початковим напрямком. Цим способом рекомендується вимірювати кути, якщо на пункті три і більше напрямків. Спостереження переважно починають при крузі зліва (КЛ) за початковий напрям вибирають найбільш віддалену точку, але добре видну. Установлюють на лімбі відлік близький до 0° і закріплюють алідаду, відкріплюють лімб і наводять центр сітки ниток на початкову точну. Закріплюють лімб і беруть відлік. Відкріплюють алідаду наводять трубу за годинниковою стрілкою на точку 2 і виконують ті самі дії, потім наводять послідовно трубу на точки 3 і в кінці знов наводять трубу на початковий пункт і беруть відлік.

Всі відліки записують в журнал (Таблиця 2). Повторне наведення на початкову точку називається замиканням горизонту. Кожне наведення на точки потрібно виконувати навідним гвинтом алідади при нерухомому лімбі на вгвинчування. Різниця між першим відліком на початковий пункт і останнім не повинна перевищувати подвійної точності відліку даного теодоліта. Описані дії складають пів прийом. Переводять трубу через зеніт і виконують другий пів прийом. Наводять трубу на початкову точку А і спостереження повторюють в тій же послідовності, але проти годинникової стрілки.

Після закінчення прийому обчислюють величину подвійної колімаційної помилки: 2С=КЛ-КП±180° для кожного напряму. Коливання значення 2С, Δ(Л-П) не повинно перевищувати подвійної точності відліку даного теодоліта.

Для кожного напряму обчислюють середнє з відліків, одержаних в першому і другому пів прийомах і записують в графі журналу (КЛ+КП ± 180°):2. Потім від усіх значень виміряних напрямів віднімають значення обчислене на початкову точку. Ці значення напрямків записують в графу журналу "Значення напрямів в прийомі" напроти назви відповідного напряму. Ці напрями називають напрямками приведеними до нуля. Для контролю і підвищення точності одержаних результатів вимірювання напрямів виконують декількома прийомами.

При переході від одного прийому до наступного лімб переставляють на величину , де m - кількість прийомів. Значення однойменних напрямків, приведених до нуля, одержаних з різних прийомів не повинна перевищувати подвійної точності відліку даного теодоліта.